Відкрити головне меню

Троцьке князівство (лит. Trakų Kunigaikštystė) — удільне князівство у складі Великого князівства Литовського, яке існувало в XIV — на початку XV століть.

Троцьке воєводство у складі ВКЛ. Межі воєводства разом з Жемайтією співпадали у цілому з межами князівства.

ІсторіяРедагувати

Після смерті Великого князя Литовського Гедиміна його сини Ольгерд та Кейстут вирішили розділити між собою державу на дві частини. Ольгерд почав правити у східній до якої входила територія сучасної Білорусі зі столицею у Вільні, а Кейстут у західній, до якої входила Жемайтія, частина Литви, західна Білорусь та Підляшшя зі столицею у Троках.

У 1382 р. Кейстут загинув за неясних обставин, і Великий князь Литовський, Ягайло передав Троцький уділ своєму братові Скиргайлу. У 1390 р. син Кейстута, Вітовт почав боротьбу з Ягайлом за батьківський уділ. Війна закінчилась для Вітовта успішно, за Островською угодою 1392 р. він отримав Троцьке князівство та титул намісника Ягайла у ВКЛ.

У 1413 р. Троцке князівство разом з Віленським були реорганізовані у воєводства.

Список князівРедагувати

# Ім'я Портрет Початок правління Кінець правління
1
Кейстут
 
1337
1382
2
Скиргайло
 
1382
1392
3
Вітовт
 
1392
1413

ПосиланняРедагувати

  • A. Prochaska, Codex Epistolaris Vitoldi, p. 3