Тролейбус Бостона (англ. Trolleybuses in Greater Boston) — тролейбусна мережа що обслуговує Великий Бостон, Массачусетс. США. Одна з п'яти діючіх тролейбусних мереж США. В наш час складається з двох ізольованих систем, одна обслуговує Бостон інша передмістя Кембридж, Белмонт та Вотертаун.

Тролейбус Бостона
Тролейбусна система
Країна  США
Місто Великий Бостон
Дата відкриття 11 квітня 1936
Кількість маршрутів 4 тролейбусу / 3 дуобусу
Кількість депо 1
Кількість тролейбусів 28 тролейбусів / 32 дуобуса
Оператор MBTA
Сайт компанії mbta.com
CMNS: Тролейбус Бостона у Вікісховищі
Тролейбусний парк у 1952 році

Історія

ред.

Перший маршрут тролейбуса в місті був відкритий у 1936 році, після того мережа постійно розвивалася. Вже у 1942 році в місті працювало 14 маршрутів, на 10 з яких раніше використовувалися трамваї. На своєму піку мережа складалася з 37 маршрутів. Згортання мережі почалося у 1958 році, у 1963 році залишилося лише чотири маршрути у Кембриджі. Тролейбусна мережа у Кембриджі зберігалася завдяки використанню тунелю який раніше був трамвайним. Тунель та єдина підземна станція є важливим пересадковим вузлом міста, це і не дозволило повністю ліквідувати мережу.

Відкрита у 2004 році Срібна лінія обслуговується дуобусами.

Маршрути

ред.

На середину 2018 року в місті 4 маршрути тролейбусу та 1 лінія дуобусу (Срібна лінія).

  • 71 — місто Вотертаун / Обер-стріт / Станція метро «Гарвард» / Вотерхаус-стріт[1]
  • 72 — Абердін-стріт / Гурон-авеню / Конкорд-авеню / Станція метро «Гарвард»[2]
  • 73 — Белмонт-стріт / Трапело-роуд / Станція метро «Гарвард»[3]
  • 77А — короткий допоміжний маршрут який діє за розкладом.

Срібна лінія

ред.
 
Дуобус біля порталу тунеля

Срібна лінія[en] — окрема лінія що на відміну від інших обслуговує Бостон, та ніде не перетинається з іншими маршрутами тролейбуса. На лінії використовуються дуобуси через те що, частина маршруту проходить в тунелі де використання дизельних двигунів проблематичне. Дуобуси живляться від контактної мережі в тунелі, а на вулицях використовують дизельний двигун. Лінія складається з п'яти маршрутів, два з яких обслуговують автобуси (SL4 та SL5), а три дуобуси(SL1, SL2 та SL3).

  • SL1 — починається на підземні станції «Південний вокзал»[en], де можна пересісти на Червону лінію Бостонського метро, приміські залізничні лінії чі сісти на потяги Amtrak. Прямує до терміналів Міжнародного аеропорту Логан.
  • SL2 — також починається на станції «Південний вокзал» та прямує до зупинки Дизайн-Центр у Південному Бостоні.
  • SL3 — також починається на станції «Південний вокзал» та прямує до зупинки Челсі, в місті Челсі

Рухомий склад

ред.

Перші тролейбуси що використовувалися в місті були побудовані компанією Pullman[en], до 1950 року вони були основою всього парку тролейбусів. Лише на початку 50-х була придбана невелика партія тролейбусів Brill. У зв'язку зі скороченням мережі наприкінці 50-х, кількість рухомого складу потрібна для обслуговування наявних в ті часи маршрутів постійно зменшувалася. Старі машини виводилися з експлуатації а нові не закуповувалися. Так тривало до 1976 року коли рухомий склад був повністю оновлений. Було придбано 50 тролейбусів компанії New Flyer[en] моделі E800s, які працювали до 2006 року. Тролейбуси компанії Neoplan USA[en] обладнані електроустаткуванням Škoda, почали надходити у 2004 році, замінивши собою застарілий рухомий склад. Вони стали першими низькопідлоговими тролейбусами в місті, всього придбали 28 одиниць. Для обслуговування Срібної лінії в той же час придбали 32 низькопідлогових зчленованих дуобуса[4].

Особливості рухомого складу

ред.

Через те що всі маршрути у Гарварді використовують невеликий тунель з однією підземною станцією, тролейбуси обладнані дверима і з лівого боку. Це зроблено через особливість використання підземної станції «Harvard»[en].

Галерея

ред.

Примітки

ред.