Відкрити головне меню

Триль (місто)

місто у Сплітсько-Далматинській жупанії Хорватії

Тріль (хорв. Trilj, італ. Treglia, лат. Pons Tiluri) — громада і місто у Хорватії, у внутрішній частині Далмації. Адміністративно належить до Сплітсько-Далматинської жупанії. Місто розташовано на південний схід від Сіня і на північний схід від Спліта.

Триль
Trilj
—  Громада  —
Муніципалітет Триль
Općina Trilj
Вид Триль
КоординатиКоординати: 43°37′00″ пн. ш. 16°43′00″ сх. д. / 43.616666666667° пн. ш. 16.716666666667° сх. д. / 43.616666666667; 16.716666666667: 43°37′ пн. ш. 16°43′ сх. д. / 43.617° пн. ш. 16.717° сх. д. / 43.617; 16.717
Країна Хорватія Хорватія
Жупанія Сплітсько-Далматинська
Площа
 - громада 267 км²
Висота над р.м. 300 м 
Населення (2011) [1]
 - громада 9109
 - місто 2076
Часовий пояс UTC+1
Поштовий індекс 21240
Веб-сайт: http://www.trilj.com.hr/
Триль. Карта розташування: Хорватія
Триль
Триль

Зміст

ІсторіяРедагувати

У районі міста Тріль виявлено багато археологічних знахідок, що сягають своїм корінням мезоліту. Першою етнічною групою, що населяла цей район, було іллірійське плем'я Делматі. Люди з племені Делматі жили в городищах уздовж ліній сполучення, які пов'язували їхню столицю Делмініум (Delminium) з Адріатичним узбережжям. Сто п'ятдесят років запеклих боїв проти римлян (165 р. до н.е. - 9 р. нашої ери) закінчилися поразкою племені Делматі, після чого римляни збудували легіонну фортецю Тілуріум (Tilurium) на пагорбі над теперішнім містом Тріль. [2]

Як одне з наймолодших міст у Хорватії воно протягом багатьох років не відповідало вимогам до набуття статусу міста, але з включенням села Ведріне в межі міста і значного збільшення чисельності населення задовольнило умову про те, що місто в Хорватії повинно мати понад 5000 жителів, а інші умови, такі як пожежна станція, лікарня, поліційний відділок тощо Тріль виконав із допомогою сусіднього міста Сінь. Нині як самостійне місто і важливий транспортний вузол з одним із найбільших мостів на річці Цетіна Тріль посів помітне місце серед населених пунктів мальовничої Далматинської Загори.

НаселенняРедагувати

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 9109 осіб[1]. Населення самого міста становило 2076 осіб.[1]

Динаміка чисельності населення громади[3]:

 

Динаміка чисельності населення міста[3]:

 

Населені пунктиРедагувати

КліматРедагувати

Середня річна температура становить 13,10°C, середня максимальна – 27,94°C, а середня мінімальна – -2,04°C. Середня річна кількість опадів – 893 мм.[4][5]

Клімат міста
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середній максимум, °C 9,44 10,77 14,10 17,76 22,24 26,03 27,94 27,92 23,15 18,36 12,87 9,93
Середня температура, °C 3,69 5,02 8,35 12,00 16,49 20,28 23,14 23,11 18,34 13,56 8,07 5,13
Середній мінімум, °C −2,04 −0,72 2,60 6,26 10,75 14,52 18,33 18,32 13,54 8,77 3,28 0,34
Норма опадів, мм 76 66 71 76 61 60 41 54 77 98 115 98
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 2.39 2.72 2.88 2.70 2.41 2.16 2.17 2.02 2.22 2.28 2.74 2.73
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 5451 8223 11888 16256 20197 22767 24541 21562 16000 10422 5963 4654
Джерело: [4][5]

ЕкономікаРедагувати

До війни за незалежність чимало людей працювало на заводі «Цетінка» (Cetinka), який виготовляв пластикові вироби, а під час війни переорієнтувався на виробництво ручних гранат. З кінцем війни завод занепадає, при цьому деякі працівники отримують вихідну допомогу, а деякі ні. Нині населення зайнято у сфері надання туристичних послуг, у сільському господарстві та частково виробництві готової продукції для будівництва. У самому серці міста є понад десяток кафе, кілька ресторанів та готель Святого Міховіла.

ТуризмРедагувати

Тріль і навколишня місцевість стають з кожним роком дедалі популярнішими серед туристів. Район має багату історію і відкриває широкі можливості для пригод та активного відпочинку, зокрема таких його видів як риболовля на гірській річці Цетіна, веслування на каное, рафтинг, каньйонінг, верхова їзда, їзда на велосипеді і піші мандрівки.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 06 червня 2018. 
  2. Povijest. Архів оригіналу за 2013-07-22. Процитовано 2012-04-30. 
  3. а б Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 06 червня 2018. 
  4. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. 
  5. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

ПосиланняРедагувати