Третій шлуночок (лат. ventriculus tertius) — один з чотирьох поєднаних порожнин, заповненими рідиною, які утворюють шлуночкову систему у головному мозку ссавців. Третій шлуночок — серединна порожнина в проміжному мозку між двома таламусами (парний орган), наповнена цереброспінальною рідиною (ЦСР).

Третій шлуночок
Синім - Бічні шлуночки
Блакитним - Отвір Монро
Жовтим - Третій шлуночок
Червоним - Сільвієвий водогін
Лиловим - Четвертий шлуночок
Зеленим - спинномозковий канал
Отвори до субарахноїдального простору (не показані)
Деталі
Ідентифікатори
Латина ventriculus tertius cerebri
Анатомія Грея subject #189
MeSH D020542
NeuroNames 446
NeuroLex ID birnlex_714
TA98 A14.1.08.410
TA2 5769
FMA 78454
Анатомічна термінологія

Він знаходиться між лівим і правим бічними шлуночками. Через третій шлуночок проходить середня спайка (лат. commissura media thalami), яка містить таламічні нейрони й волокна, які з'єднують дві  половини таламуса між собою.

Структура ред.

Третій шлуночок з'єднується з латеральними шлуночками попереду міжшлуночкових (Монроєвих) отворів. Він також з'єднується з четвертим шлуночком позаду від Сільвієвого водогону (лат. aqueductus Silvii) (водогону середнього мозку).

Розвиток ред.

Третій шлуночок, як і інші частини шлуночкової системи мозку, розвивається з центрального нервового каналу нервової трубки. Зокрема, він виходить із тієї частини трубки, яка присутня в передньому мозку (prosencephalon), і згодом у розвитку проміжного мозку.[1]

Межі ред.

 
Третій шлуночок

Третій шлуночок обмежують таламус і гіпоталамус з обох лівої і правої сторін. Термінальна платівка (лат. lamina terminalis) формує передню стінку. «Підлога» формується гіпоталамічними структурами. «Дах» формується епендимою, яка вистилає нижні частини судинної оболонки (лат. tela choroidea) третього шлуночка.

Виступи третього шлуночка ред.

Є два виступи на передній частині третього шлуночка:

Крім того, є два виступи на задній стороні, вище Сільвієвого водогону:

Клінічне значення ред.

Підлога третього шлуночка утворена гіпоталамічними структурами і може бути відкрита хірургічним шляхом між мамиллярними тілами й гіпофізом (ендоскопічна терціовентрікулостомія). Процедура проводиться для звільнення додаткової рідини при гідроцефалії.

Кілька досліджень знайшли докази розширення шлуночків при великій депресії, зокрема, розширення третього шлуночка.[2][3][4] ці спостереження інтерпретуються як вказівку на загибель нервової тканини в ділянках мозку, прилеглих до розширених шлуночків.[5][6][7]

Див. також ред.

Посилання ред.

  1. Le, Tao; Bhushan, Vikas; Vasan, Neil (2010). First Aid for the USMLE Step 1: 2010 20th Anniversary Edition. USA: The McGraw-Hill Companies, Inc. с. 126. ISBN 978-0-07-163340-6. 
  2. Hendrie, C.A.; Pickles, A.R. (2009). Depression as an evolutionary adaptation: Implications for the development of preclinical models. Medical Hypotheses. 72: 342–347. doi:10.1016/j.mehy.2008.09.053. PMID 19153014. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 25 вересня 2013. 
  3. Hendrie, C.A.; Pickles, A.R. (2010). Depression as an evolutionary adaptation: Anatomical organisation around the third ventricle. Medical Hypotheses. 74: 735–740. doi:10.1016/j.mehy.2009.10.026. PMID 19931308. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 25 вересня 2013. 
  4. Sheline, Yvette (August 2003). Neuroimaging studies of mood disorder effects on the brain. Biological Psychiatry. 54: 338–352. doi:10.1016/s0006-3223(03)00347-0. PMID 12893109. Архів оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 25 вересня 2013. 
  5. Manji, Husseini K.; Quiroz, Jorge A.; Sporn, Jonathan; Payne, Jennifer L.; Denicoff, Kirk; Gray, Neil A.; Zarate Jr., Carlos A.; Charney, Dennis S. (April 2003). Enhancing neuronal plasticity and cellular resilience to develop novel, improved therapeutics for difficult-to-treat depression. Biological Psychiatry. 53: 707–742. doi:10.1016/s0006-3223(03)00117-3. Архів оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 25 вересня 2013. 
  6. Miller, A. H.; Maletic, V.; Raison, C. L. (2009). Inflammation and its discontents: the role of cytokines in the pathophysiology of major depression. Biological Psychiatry. 65 (9): 732–741. doi:10.1016/j.biopsych.2008.11.029. PMC 2680424. PMID 19150053. 
  7. Raison, C. L.; Capuron, L.; Miller, A. H. (2006). Cytokines sing the blues: inflammation and the pathogenesis of depression. Trends in Immunology. 27 (1): 24–31. doi:10.1016/j.it.2005.11.006. PMC 3392963. PMID 16316783. 

Додаткові зображення ред.