Відкрити головне меню


Церква святкує перенесення з Едеси до Константинополя нерукотворного образу Ісуса Христа. Це день, наступний після свята Успіння Богородиці (15/28 серпня). Ані В. Скуратівський, ані О. Воропай не згадують жодних українських обрядів цього дня, лише назву «післясвято Успіння».[1][2]

Нерукотворний образ
Господа нашого Ісуса Христа
39bMandylion.jpg
Дата появи: І століття
Дата святкування: 29 серпня
Перенесення Нерукотворного образу Господа нашого Ісуса Христа з Едеси до Царгороду

Зміст

Тлумачення української традиціїРедагувати

У 90-х роках 20-го століття, ознайомившись з етнографічною літературою, не дочитавшись, що в ній описано, аматори від етнографії придумали кілька Спасів — горіховий, яблучний, медовий.[3] Але це з розряду фантазій. У народі був один Спас — 19 серпня. Лише дуже локально часом свято Маковія 14 серпня називали малим Спасом, розповідає доктор історичних наук і професор Валентина Борисенко.[3]. Саме святкувати «горіховий Спас», «Спас на полотні», «хлібний Спас» із різноманітними обрядами — це російська, а не українська традиція.[1][2]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати