Третя священна війна, також Фокідська війна[1] — війна 356 до н. е.346 до н. е. між Дельфійською Амфіктіонією на чолі із Фівами, а пізніше Філіппом ІІ Македонським та фокейцями і їхніми союзниками.

Третя священна війна
07Delphi Theater03.jpg
Руїни стародавніх Дельф
Дата: 356 до н. е.346 до н. е.
Місце: Фокіда, Локрида, Дорида, Беотія, Фессалія
Результат: перемога Амфіктіонії
Сторони
Амфіктіонія, у складі якої перебували Фіви, Беотія, Фессалія, Локрида, Дорида, Македонія Фокіда, Фери, Афіни, Спарта
Командувачі
Паммен, Філіпп ІІ Македонський Філомел Фокейський, Ономарх, Фаїл, Фалек

ПередумовиРедагувати

Фокідяни, хоробрий гірський народ, що утворили федерацію — Фокідський союз, займалися землеробством і полюванням, не брали жодної участі у справах Греції і не мали впливу на її інтелектуальне життя. Завдяки своїй хоробрості і заступництву Спарти фокейці зберегли свою незалежність, хоча і порушили проти себе ненависть дельфійців і беотійців. За порадою останніх, дельфійці поскаржилися союзу Амфіктіонії, що фокейці привласнили собі і розорали частина землі Кріси, колись відданої Дельфійському храму. Амфіктіони присудили фокейцям великий штраф, а фокейці відмовилися сплатити його. Тоді амфіктіони постановили, що фокейци «повинні належати храму Дельфійському», іншими словами — стати рабами жерців цього храму.

Основні подіїРедагувати

У цю важку хвилину знайшовся багатий фокеєць Філомел Фокейський, який переконав співгромадян вступити в боротьбу за свою свободу. З грошовою допомогою спартанців вони набрали військо і почали війну, яка тривала 10 років і відрізнялася рідкісним завзяттям. Фокейці захопили скарби Дельфійського храму, озброїли величезне військо і розбили беотійців та афінян. Незначний народ на певний час став панівним в Греції. У нього знайшлися видатні полководці (Філомел, Ономарх та інші), які здобували перемогу за перемогою.

Філіп Македонський скористався негараздами, викликаними Священною війною, і втрутився у справи Греції. За допомогою фессалійців він розбив фокейців у битві на Крокусовому полі і цим відкрив собі дорогу в серце Греції. Один тільки Демосфен розумів небезпеку втручання Філіппа, але його голос залишався гласом волаючого в пустелі. Амфіктіонійський союз, в подяку за допомогу, передав Філіппу два голоси, відібрані у фокейців.

ПідсумкиРедагувати

Фокіду спіткала страшна кара: всі міста були зруйновані і жителям заборонено відновлювати їх, вони мали право жити тільки селами, не більше ніж у 50 дворів. Фокіда спустіла, а мешканці розбрелися в різні боки, залишилися тільки старі та діти. Картина спустошення Фокіди яскравими фарбами намальована Демосфеном[2]. Третя священна війна піднесла Філіппа і знесилила і без того вже слабку Грецію. Тепер Філіппу нічого не варто було захопити грецьку гегемонію, що незабаром і сталося.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

  • Священные войны//Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907. (рос.)
  • Фокида//Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907. (рос.)