Вікіпедія

Тренувальна місія НАТО у Республіці Ірак

Тренувальна місія НАТО у Республіці Ірак (англ. NATO Training Mission – Iraq) — спільні навчання країн-учасниць Північноатлантичного альянсу, збройних сил Іраку та країн-партнерів НАТО. У 2004 році на прохання Тимчасового уряду Іраку відповідно до положень резолюції 1546 Ради Безпеки ООН[1], Північноатлантична рада ухвалила рішення про проведення тренувальних навчань в Іраку. Рішення було попередньо узгоджене на Стамбульському саміті НАТО. Головне завдання місії — підготувати іракські сили безпеки, надати вагому допомогу державним структурам країни у процесах створення та розвитку військових навчальних закладів.

Тренувальна місія НАТО у Республіці Ірак
англ. NATO Training Mission – Iraq
Емблема місії
Емблема місії

Емблема місії
Дата: 2004–2011
Місце: Ірак
Результат: успішне завершення навчань
Військові формування
22 країни-учасниці Альянсу та 5 країн-партнерів

Тренувальна місія НАТО відігравала важливу роль для пост-конфліктного відновлення та стабілізації обстановки в Іраку. З огляду на це 12 грудня 2011 року Північноатлантичною радою НАТО було прийнято рішення про завершення діяльності тренувальної місії НАТО у країні[2]. До 31 грудня 2011 року всі війська з Іраку були відкликані[3].

Загальна чисельність місії становила орієнтовно 170 військовослужбовців з 22 країн-членів НАТО та п'яти країн-партнерів Альянсу (України, Йорданії, Єгипту, Японії, ОАЕ).

Заступник командувача місією Джованні Арментані консультує військових

Керівництво ред.

Місія здійснювалась у 6 районах. Штаб Місії був розташований на передовій операційній базі «Юніон-3» в Багдаді. Особовий склад Місії виконував завдання в межах інтернаціональної зони: проведення тренувань, здійснення порадницько-консультативної діяльності, всебічне забезпечення діяльності всіх підрозділів місії.

Командувачами у різні роки були генерал-лейтенант Девід Петреус (США), генерал-лейтенан Майкл Феррітер (США)[4], генерал-лейтенант Майкл Барберо (США)[4], генерал-майор Клаудіо Анджелеллі (Італія). Командувач місії був безпосередньо підпорядкований Верховному головнокомандувачу ОЗС НАТО з питань операцій в штабі ВГК ОЗС НАТО в Європі, а той, у свою чергу, через Голову Військового комітету — Північноатлантичній раді.

Завдання місії ред.

Основні завдання, які виконувались у місії:

  • тренування та підготовка особового складу іракської національної поліції;
  • надання дорадчої допомоги визначеним операційним центрам (Національному операційному центру офісу прем'єр-міністра Іраку, Об'єднаному операційному центру Міністерства оборони Іраку, Національному координаційному центру Міністерства внутрішніх справ Іраку);
  • підготовка програм і навчання особового складу іракських сил безпеки у військових навчальних закладах Іраку (Військова академія Ар-Рустамія, Національний коледж оборони, Об'єднаний штабний коледж, Оборонний лінгвістичний інститут);
  • організація проведення курсів для персоналу іракських сил безпеки в країнах — членах Альянсу та країнах-партнерах;
  • постачання озброєння, військової техніки та обладнання, що надходить у рамках добровільної допомоги країн — членів Альянсу;
  • організація та проведення тренування і навчання сержантського складу збройних сил Іраку;
  • організація підготовки штабів бойових підрозділів іракських сил безпеки рівня «батальйон-бригада»;
  • організація та проведення курсів з мовної підготовки;
  • дорадча допомога у створенні сучасної системи освіти силових структур та інше[5][6][7].

Країни-учасниці місії ред.

Внесок України ред.

Україна була однією з країн-партнерів Альянсу, миротворчий персонал якої працював у складі Тренувальної місії НАТО[8][9].

Представники Збройних сил України брали участь в місії з лютого 2006 року. Підставами для участі були: Указ Президента України від 30 листопада 2005 року № 1675/2005 «Про направлення миротворчого персоналу України до Республіки Ірак»[10] та Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 2006 року № 401/2006 «Деякі питання забезпечення діяльності миротворчих контингентів і миротворчого персоналу, що утримуються за рахунок державного бюджету»[11].

Пріоритетними напрямками в роботі українських офіцерів під час місії було:

  • надання експертно-консультативної допомоги начальнику «Об'єднаного оперативного центру» при Міністерстві оборони Іраку з питань організації ефективної роботи Центру;
  • проведення тренувань особового складу «Об'єднаного оперативного центру» при Міністерстві оборони Іраку по створенню бази даних оперативної обстановки за допомогою систем SADIQ та Falcon View;
  • надання експертно-консультативної допомоги особовому складу «Об'єднаного оперативного центру» при Міністерстві оборони Іраку з питань відображення та аналізу загальної оперативної обстановки за допомогою систем SADIQ та Falcon View;
  • розробка матеріалів, сценаріїв та проведення командно-штабних тренувань і навчань при «Об'єднаному оперативному центрі» при Міністерстві оборони Іраку;
  • допомога в розвитку «Об'єднаного оперативного центру» при Міністерстві оборони Іраку до рівня, коли він якомога швидше зможе функціонувати без сторонньої допомоги[12].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ United Nations Security Council Resolution 1546. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 12 серпня 2014.
  2. ↑ NATO closes up training mission in Iraq. Reuters. 17 грудня 2011. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 15 грудня 2023.
  3. ↑ Учебная миссия НАТО в Ираке завершится 31 декабря. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 12 серпня 2014.
  4. ↑ а б Американський генерал-лейтенант Майкл Феррітер замінив на посаді командувача Тренувальної місії Організації Північноатлантичного договору-Ірак (NTM-I) генерал-лейтенанта армії США Майкла Барберо під час церемонії передачі командування 5 січня в конференц-центрі «Вавилон» в центрі Багдада. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 12 серпня 2014.
  5. ↑ NATO's assistance to Iraq. Архів оригіналу за 6 липня 2014. Процитовано 12 серпня 2014.
  6. ↑ Заява щодо Іраку. Архів оригіналу за 29 квітня 2009. Процитовано 12 серпня 2014.
  7. ↑ Історія участі України в діяльності тренувальної місії НАТО в Республіці Ірак (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 серпня 2014. Процитовано 25 серпня 2014.
  8. ↑ Участь України у миротворчих операціях під проводом Альянсу. Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 12 серпня 2014.
  9. ↑ Керівництво Тренувальної Місії НАТО у Республіці Ірак високо оцінило внесок українських миротворців у роботу Місії. Архів оригіналу за 30 січня 2014. Процитовано 12 серпня 2014.
  10. ↑ Указ Президента України «Про направлення миротворчого персоналу України до Республіки Ірак». Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 12 серпня 2014.
  11. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 2006 року № 401/2006 «Деякі питання забезпечення діяльності миротворчих контингентів і миротворчого персоналу, що утримуються за рахунок державного бюджету». Архів оригіналу за 11 травня 2012. Процитовано 12 серпня 2014.
  12. ↑ Чергова ротація Тренувальної місії НАТО в Іраку. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 12 серпня 2014.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тренувальна_місія_НАТО_у_Республіці_Ірак&oldid=41207545