Тренос (грец. Θρηνος to iest lament iedyney świętej Powszechney Apostolskiey Wschodniej Cerkwie z obiasnieniem dogmat wiary)  ("Тренос, тобто плач єдиної святої Вселенської Апостольської Східної Церкви з поясненням догматів віри") — твір Мелетія Смотрицького, написаний, надрукований у 1610 році польською мовою. В перекладі означає «плач». Присвячений магнату Михайлу Вишневецькому.

Вийшов у друкарні православного братства Святого Духу Вільнюса. Занепокоєний цим, король Сігізмунд ІІІ Ваза в листі з-під Смоленська 1 квітня 1610 року писав, що «в друкарні руській Св. Духа якісь пасквілі проти зверхності та потаємні книги друкують»; потім видав мандат, за яким наклад книги мав бути спалений, друкар та автор мали бути арештовані. Друкар — Леонтій Карпович — був потім ув'язнений за вихід книги, анонімний автор уник цього.[1] «Тренос» справив великий вплив на сучасників Мелетія Смотрицького. Полемічно-художня книга письменника «Тренос або плач Східної церкви» видана у Вільно під псевдонімом Теофіл Ортолог. Приводом для книги стала сутичка між православними і прихильниками Берестейської унії, а також відібрання у віленських православних братського Троїцького монастиря.

Безпосередньою причиною був погром віленських православних міщан, вчинений в 1609 році Іпатієм Потієм за підтримки польських королівських властей.

За традиційним "прикнижним реквізитом" подаються 10 самостійних розділів: 1) Плач, або нарікання Сх. Церкви на злочинних синів; 2) Напучування Сх. Церкви до сина, який залишив її разом з іншими; 3) Проти єдиновладного верховенства рим. єпископа; 4) Трактат про сучасну Рим. Церкву і про Сх. Церкву; 5) Трактат про походження Святого Духа; 6) Про прісний і про квасний хліб Таїнства Господньої Вечері; 7) Про чистилище; 8) Про відкинення Рим. Церквою Чаші Нового Завіту; 9) Про взивання святих; 10) Катехізис, тобто підсумок, або коротке зібрання віри обрядів святої Сх. Церкви.[2]

Плач Матері-Церкви побудований на контрасті: колись була, як вранішня зоря, як місяць, як сонце, а тепер стала посміховиськом для всього світу. Церква нарікає на своїх синів, які залишили її і пішли за мачухою. Руська шляхта, котра перейшла в католицтво (48 родів), зображена автором у вигляді коштовних каменів, що прикрашали корону Матері-Церкви і які вона втратила. У 2-му розділі Мати-Церква звертається до унійця Іпатія Потія і просить його покаятися. Гротескно зображені інші унійні ієрархи: Михаїл Рагоза, Григорій-Герман Загоровський, Кирило Терлецький. У наступних розділах заперечується зверхність Папи Римського як наступника апостола Петра. Автор стверджує, що рим. єпископові надавалося не Божественне право на верховенство, а лише перше місце серед інших. Відстоюється догмат православної церкви проти "Filioque", використання у таїнстві Причастя квасного хліба і вина. "Тренос" засвідчує утвердження стилю бароко в українська полемічній прозі.[2]

«Тренос» є вершиною літературної творчості Мелетія Смотрицького і всієї слов'янської полемічної літератури, плач-голосіння української православної церкви за всіма церквами та монастирями, які були відібрані королем і католиками.

ПриміткиРедагувати

  1. Frick Dawid A. Smotrycki Maksym (Maksenty), imie zakonne Melecjusz (Meletij) (ok. 1577—1633)… S. 357—358
  2. а б ТРЕНОС. АБО ПЛАЧ СХІДНОЇ ЦЕРКВИ. resource.history.org.ua. Процитовано 2019-02-28. 

ДжерелаРедагувати

  • М. Грушевський. Історія України-Руси. — Т. VI. — С. 590—600.
  • Г.І. Павленко. Тренос або плач східної церкви // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 142. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
  • Dawid A. Frick. Smotrycki Maksym (Maksenty), imie zakonne Melecjusz (Meletij) (ok. 1577—1633) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 1999. — Tom XXXIХ/3, zeszyt 162. — S. 356—362. (пол.)
  • Голубев С. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники: Опыт церковно-исторического исследования, т. 1. К., 1883
  • Збірник, присвячений світлій пам’яті Мелетія Смотрицького з нагоди трисотлітніх роковин смерти. Львів, 1934
  • Соловій М. Мелетій Смотрицький як письменник, т. 1—2. Рим—Торонто, 1977—78
  • Яременко П.К. Мелетій Смотрицький: життя і творчість. К., 1986
  • Короткий В. Творческий путь Мелетия Смотрицкого. Минск, 1987
  • Ушкалов Л. Феномен української полемічної літератури. «Слово і час», 2000, № 10
  • Кралюк М.П. Мелетій Смотрицький і українське духовно-культурне відродження кінця XVI — початку XVII ст. Острог, 2007
  • Бабич С. Творчість Мелетія Смотрицького у контексті раннього українського бароко: Львівська медієвістика, вип. 2. Львів, 2009

ПосиланняРедагувати