Трасянка
Трася́нка — змішана мова або соціолект на основі білоруської мови (аналогічний українсько-російському суржику), переважно з російською лексикою й білоруськими фонетикою й граматикою. Виникла як засіб спілкування між міськими й сільськими жителями. Тепер поширена в сільській місцевості Білорусі.
Лінгвістична довідка та походженняРедагувати
Лексика й граматика трасянки складна й багата. Утворена вона на основі двох близькоспоріднених мов з усталеними літературними нормами.
У перекладі з білоруської слово трасянка буквально означає погане сіно, коли селяни наспіх змішують, перетрушують (від білоруського трасуць, тобто трясуть) свіжоскошену траву з сіном. Зміст цього терміна «недобротна суміш» був перенесений у сферу мови. Своє нове значення («суміш російської та білоруської мов») слово дістало досить нещодавно (ймовірно, у 1970-1980-х роках), хоча феномен змішування російської та білоруської (а так само російської та української мов) уже добре вивчався задовго до цього. Так, ще в 1930-ті роки Вацлав Ластовський називав це явище «чаўня»[1].
Термін «трасянка» з'явився нещодавно, тому не всі жителі теперішньої Білорусі, а Росії й України й поготів, знають, що він є, або усвідомлюють, що самі говорять трасянкою.
Уживання в літературіРедагувати
2018 року в Мінську вперше видано детективне оповідання Каміли Цень «Я прыду за табой у аўгусце», що написане трасянкою[2].
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
ЛітератураРедагувати
- Каліта І. У. Трасянка як моўны і культурны нігілізм. // Личность — слово — социум: материалы VIII Международной науч.-практ. конф. 28-29 апреля 2008 г., Минск: в 2 ч./отв. ред. Т. А. Фалалеева. — Минск: Паркус-Плюс, 2008, ч. 1., 256 с., ISSN 2076-4588, c. 105—110.
Це незавершена стаття про Білорусь. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |