Трапи (рос. траппы; англ. trapps; нім. Trappe m pl) від швед. trappa — сходи[1]) — серії основних магматичних порід (лав, туфів і туфобрекчій), що супроводжуються великим числом інтрузивних пластових жил — сіллів.

Геологічні провінції світу
за даними Геологічної служби США (USGS)
Континентальна кора
   Перехідні зони
Океанічна кора
Вік:
   0–20 млн років
   20–65 млн років
   >65 млн років

СкладРедагувати

Утворюються на платформах, в континентальних умовах. Імовірно, трапові товщі утворені виливами основної магми, що підіймається з мантії з великих глибин. До складу трапових товщ входять толеїти, базальти, діабази, долерити, авгітові і інші порфірити, що мають найрізноманітнішу структуру і склад, а також склуваті, долеритові, офітові породи; масивні мигдалевидні, іноді кульові лави[1].

Як правило, породи трапи багаті вторинними мінералами. З траповими областями пов'язано багато корисних копалин. (наприклад, алмази, ісландський шпат, цеоліти, графіт), мідно-нікелеві зруденіння, платинові метали (в ПАР)[1].

ПоширенняРедагувати

Поширені в Азії на Східносибірському нагір'ї (сибірські) та на півострові Індостан (деканські)[1]; у Північній і Південній Америці (по річці Парана); на островах Гренландія та Ісландія; в Африці в зоні Рифтових долин.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Трап // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

ДжерелаРедагувати