Трансскандинавський магматичний пояс

Трансскандинавський магматичний пояс (швед. Transskandinaviska magmatiska bältet), скорочено TIB, — одне з основних літологічних формацій Балтійського щита. Складається з серії батолітів у Швеції та Норвегії, що утворюють пояс довжиною 1400 км, що проходить від Лофотенських островів, Норвегія, на півночі до Блекінге, Швеція, на півдні. Трансскандинавський магматичний пояс і його породи були утворені з магми 1810 — 1650 мільйонів років тому під час мезопротерозою. Трансскандинавський магматичний пояс, ймовірно, утворився як формація андського типу, що означає, що колись він був розташований паралельно конвергентній границі. [1] Пояс був вперше ідентифікований у 1980-х роках і здобув назву «Трансскандинавський гранітно-порфіровий пояс». Сучасна назва вперше була застосована в 1987 році [2]

Геологічна карта Скандинавського півострова та Фенноскандії:
   Протерозойські породи Карелії та Кольського доменів
   Трансскандинавський магматичний пояс

Опис ред.

Пояс має довжину 1400 км, та проходить від Лофотенських островів, Норвегія, на півночі до Блекінге, Швеція, на півдні. [3][4] На півночі пояс частково вкрито каледонськими насувами, але виступає у вікна (Rombak, Nasafjället). На додаток до цього деякі каледонські покрови складаються з порід Трансскандинавського магматичного поясу. [1] Під Східноєвропейською платформою пояс продовжується через Балтійське море до північного сходу Польщі та Калінінградської області. [5]

Хронологія ред.

Плутони поясу утворилися 1810 — 1650 млн років тому (Mya) [3] найдавніші породи, що перекриваються за віком з породами свекофенського орогенезу, а наймолодші перекриваються за віком з деформацією та метаморфізмом Готського орогенезу. [6] Три окремих періоди магматичної активності визнаються у Трансскандинавському магматичному поясі; TIB 1 (1813–1766 млн років тому), TIB 2 (1723–1691 млн років тому) і TIB 3 (1681–1657 млн ​​років). Ця хронологія не є ідеальною, оскільки виключає наймолодші одиниці, утворені 1450 мільйонів років тому. [4]

Через сотні мільйонів років після утворення Транскандинавського магматичного поясу він зазнав особливі деформації, тектоніку та метаморфізм Свеконорвезького орогенезу приблизно 1100 — 990 млн років тому. [3]

Літологія, петрологія та геохімія ред.

Характерно, що граніти та подібні породи Трансскандинавського магматичного поясу багаті лужними елементами (наприклад, натрієм і калієм) і мають порфірову текстуру. Не всі породи Транскандинавського магматичного поясу мають чисто лужний характер, деякі хімічні речовини мають тенденцію до серії вапняно-лужної магми[en]. [6] Крім вищезгаданих порід, менша кількість основних інтрузивів також є частиною поясу. [2]

Примітки ред.

  1. а б Lundqvist et al., p. 163–164
  2. а б Gorbatschev, R. (2004). 1. The Transscandinavian Igneous Belt - introduction and background. У Högdahl, K.; Andersson, U.B. & Eklund, O. (ред.). The Transscandinavian Igneous Belt (TIB) in Sweden: a review of its character and evolution. Geological Survey of Finland, Special Paper 37. с. 9–15. 
  3. а б в Högdahl, K.; Andersson, U.B.; Eklund, O. (2004). The Transscandinavian Igneous Belt (TIB) in Sweden: a review of its character and evolution (abstract). Geological Survey of Finland, Special Paper. 37. 
  4. а б Lundqvist et al., p. 165–166
  5. Ryka, Waclaw (1993). Crystalline basement of the Polish part of the Baltic Sea. Geological Quarterly. 37 (3): 329–344. 
  6. а б Andersson, U.B.; Sjöström, H.; Högdahl, K. & Eklund, O. (2004). 8. The Transscandinavian Igneous Belt, evolutionary models. У Högdahl, K.; Andersson, U.B. & Eklund, O. (ред.). The Transscandinavian Igneous Belt (TIB) in Sweden: a review of its character and evolution. Geological Survey of Finland, Special Paper 37. с. 104–112. 

Цитована книга