Транспорт Мозамбіку

Транспорт Мозамбіку
	Транспортна система Мозамбіку (англ.)
Територія
Площа	799,4 тис. км² (35-те)
Рельєф	рівнинний
Найвища точка	гора Бінга (2436 м)
Повітряний
Аеропортів	98 (57-ме)
Наземний
Автошляхів	30,3 тис. км (96-те)
Залізниць	4,8 тис. км (39-те)
Водний
Узбережжя	2470 км
Головний порт	Мапуту
Водних шляхів	460 км (85-те)
Трубопровідний
Трубопроводів	1,3 тис. км
Адміністрування
Орган	Міністерство транспорту і зв'язку
Голова	міністр Карлос Мескуїта

Транспорт Мозамбіку представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 799 380 км² (35-те місце у світі)^[1]. Форма території країни — складна, видовжена в меридіональному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 1770 км, зі сходу на захід — 1095 км^[2]^[3]. Географічне положення Мозамбіку дозволяє країні контролювати морські транспортні шляхи між Європою та Азією з Австралією Мозамбіцькою протокою вздовж східноафриканського узбережжя^[4].

Історія становлення і розвитку ред.

Автомобільний ред.

Докладніше: Автомобільний транспорт Мозамбіку

Загальна довжина автошляхів у Мозамбіці, станом на 2009 рік, дорівнює 30 331 км, з яких 6 303 км із твердим покриттям і 24 028 км без нього (96-те місце у світі)^[1].

Див. також: Автошляхи Мозамбіку та Номерні знаки Мозамбіку

Залізничний ред.

Докладніше: Залізничний транспорт Мозамбіку

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 4 787 км (39-те місце у світі), з яких 4 787 км вузької 1067-мм колії^[1].

Повітряний ред.

Докладніше: Цивільна авіація Мозамбіку

У країні, станом на 2013 рік, діє 98 аеропортів (57-ме місце у світі), з них 21 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 77 із ґрунтовим^[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 1 (0);
від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 2 (1);
від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 9 (9);
від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 5 (29);
коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 4 (38)^[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 3 авіапідприємства, які оперують 16 повітряними суднами^[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 686,9 тис. осіб^[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 5,1 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)^[1].

Мозамбік є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — C9, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)^[1]^[5]. Аеропорти Мозамбіку мають літерний код ІКАО, що починається з — FQ^[1].

Див. також: Авіакомпанії Мозамбіку та Аеропорти Мозамбіку

Водний ред.

Докладніше: Водний транспорт Мозамбіку

Морський ред.

Головні морські порти країни: Бейра, Мапуту, Накала.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 2 морських суден з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (144-те місце у світі), з яких: суховантажів — 2^[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 2 (Бельгії)^[1].

Річковий ред.

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2010 року становила 460 км (85-те місце у світі)^[1]. Головна водна транспортна артерія країни — річка Замбезі до міста Тете і водосховище Кахора-Басса на цій же річці.

Трубопровідний ред.

Загальна довжина газогонів у Мозамбіці, станом на 2013 рік, становила 972 км; продуктогонів — 278 км^[1].

Міський громадський ред.

Докладніше: Міський громадський транспорт Мозамбіку

Державне управління ред.

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту і зв'язку. Станом на 15 вересня 2016 року міністерство в уряді Карлоса Агостіно ду Росаріу очолював Карлос Мескуїта^[6].

Див. також ред.

Економіка Мозамбіку

Примітки ред.

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р Mozambique : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
↑ Атлас світу, 2005.
↑ Дубович І. А., 2008.
↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
↑ Mozambique : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література ред.

Українською ред.

Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — ISBN 978-966-439-329-1.
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — ISBN 978-966-632-227-5.
Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.

Англійською ред.

(англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
(англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — ISBN 978-1138669574.
(англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and O'Kelly M. E. Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — ISBN 0-13-368572-1.
(англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : Guilford, 2003.

Російською ред.

(рос.) Мозамбик // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 2. — С. 192.
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
(рос.) Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. В. Солодовников, В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
(рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
(рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
(рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт Мозамбіку

Карти транспортної системи Мозамбіку на Вікісховищі.
Карти Мозамбіку — Perry–Castañeda Library Map Collection.
(рос.) Добірка публікацій про Мозамбік з часопису «Вокруг света».

[WF-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р Mozambique : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.

[FOOTNOTEАтлас_світу2005-2] Атлас світу, 2005.

[FOOTNOTEДубович_І._А.2008-3] Дубович І. А., 2008.

[FOOTNOTEАтлас._Економічна_і_соціальна_географія_світу2010-4] Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.

[CICA-5] (англ.) Convention on International Civil Aviation.

[WL-6] Mozambique : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]