Транспорт Миколаївської області

Миколаївська область здавна є одним з важливих центрів міжнародних економічних та транспортних зв'язків. В області діє розвинена транспортна система, яка складається із всіх видів транспорту залізничного, морського, річкового, автомобільного, авіаційного та трубопроводного.

Транспортні коридориРедагувати

Територією області проходять міжнародні транспортні коридори:

Автомобільний транспортРедагувати

Територію області проходять такі автомобільні шляхи державного значення: М05 (Київ — Одеса), М13 (Полтава — Кропивницький — Платонове), М14 (Одеса — Мелітополь — Новоазовськ), Н24 (Благовіщенське — Вознесенськ — Миколаїв), Н11 (Дніпро — Кривий Ріг — Миколаїв), Н14 (Олександрівка — Кропивницький — Миколаїв).

Протяжність автомобільних шляхів загального користування становить 4800 км, із них 4773 км — із твердим покриттям (99,4 % загальної довжини). Крім того, на балансі підприємств та організацій перебуває 7556,1 км відомчих шляхів, із яких 76,1 % — із твердим покриттям.

ЕлектротранспортРедагувати

В обласному центрі перевезення пасажирів здійснюється міським електротранспортом: довжина тролейбусних ліній 59 км, трамвайних — 73 км.

Залізничний транспортРедагувати

Залізничний транспорт складається з локомотивого і вагонного депо, залізничних станцій: Миколаїв-Вантажний, Жовтнева, Кульбакине, Прибузька, Горохівка, парк-станції «Миколаїв-рудничний» і «Морський порт», а також Ольшанське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту, залізничні станції підпорядковані Одеській залізниці.

Експлуатаційна довжина магістралей залізничних шляхів загального користування становить 700 км, із них 37 % — електрифікованих. Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування — 28,9 км шляхів на 1 тис. км² території.

Найбільші залізничні вузли: Миколаїв, Снігурівка, Підгородна.

Водний транспортРедагувати

Водний транспорт складається з 4 морських портів і 1 річкового, а також із низки приватних терміналів.

Акваторії портів з'єднуються з морем через Бузько-Дніпровсько-лиманський канал.

Миколаївський морський торговельний порт заснований у 1862 р. Розташований у місті Миколаєві у лівого берегу закруту річки Південний Буг, за 35 км вгору за течією від місця впадання річки у Дніпровський лиман. Порт з'єднаний з морем Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом.

Територія порту 94,0 га, акваторія — 225,0 га. Загальна протяжність 15 причалів — 2920 м (200 м — у портопункті Очаків). Припустима осадка біля причалів 10,3 м (у прісній воді).

Розрахунковий вантажообіг порту — 9 млн тонн на рік. Переважно це експортно-імпортні вантажі. В експорті головне місце посідають метал, труби, вугілля, зерно, руди, хімічні добрива, будівельні матеріали та інші вантажі, в імпорті — продовольчі товари. В порту розташований елеватор — ДП «Миколаївський портовий елеватор» — потужністю 60 тис. тонн.

Порт Ольвія був заснований у 1965 році. Розташований на лівому березі Бузько-Дніпровського лиману, на відстані 35 миль від моря, 25 км від м. Миколаєва. Порт має 7 глибоководних причалів загальною довжиною 1,9 км і спеціалізується на переробці техніки, металів, обладнання, вантажів у ящиках, контейнерах та інших генеральних вантажів. Порт оснащений критими складами загальною місткістю 40 тис. м². Площа відкритих складських площ — 240 тис. м². Проектний обсяг вантажопереробки становить 1 млн т генеральних вантажів на рік.

Дніпро-Бузький морський торговельний порт створений у 1978 р. у складі Миколаївського глиноземного заводу, нині входить до складу Миколаївського морського торговельного порту. Дніпро-Бузький морский торговий порт спеціалізується на переробці бокситів для ТОВ «МГЗ». Розташований на лівому березі Бузького лиману в районі Руської коси, за 10 км на південь від м. Миколаєва. Площа акваторії — 135 га. Площа території — 25 га. Порт має 5 причалів довжиною 810 м: три — глибоководних, для розвантаження бокситів, и два мілководних.

Миколаївський річковий порт заснований у 1882 році. ДП «Миколаївський річковий порт» АСК «Укррічфлот» включає вантажний район і пасажирську ділянку, майстерні з ремонту флоту і устаткування. Вантажний район річкового порту розташований у Миколаєві, у лівого берегу викруту річки Південний Буг, за 40 км вгору за течією від місця впадання річки у Дніпровський лиман. Річковий порт має 7 вантажних причалів довжиною 858 погонних метрів, загальна площа відкритих складських площ — 46,6 тис. м² Наявний також критий склад площею 729 м². Потужність порту з перерабки вантажів становить 6 млн т на рік, у тому числі місцевих матеріалів — 3 млн т.

До складу пасажирської ділянки входить річковий вокзал (площею 1966 м², розрахований на 300 пасажирів) і 28 пасажирських причалів загальною довжиною 750 погонних метрів (7 причалів при річковому вокзалі).

Зерноперевантажувальний термінал ТОВ СП «Нібулон» зведений у 2003 р. Два зернохранилища, ємкістю 50 тис. т. зерна кожне, довжина причалу — 352 м. Термінал має можливість вивантаження з залізничного транспорту (пряма перевалка) 4-5 тис. т на добу; одночасної вивантаження-завантаження на судно 15 вагонів. Проектна потужність комплексу до 1,3 млн т зернових на рік.

Спеціалізований морський порт «Ніка-Терра» — перший приватний морський порт України. Розташований у м. Миколаєві, на лівому березі Дніпро-Бузького лиману. Розрахований на перевантаження 2 млн т добрив і зерновантажів на рік. Займається переважно перевантаженням російських калійних добрив.

Авіаційний транспортРедагувати

Авіаційний транспорт представлений двома аеропортами і аерокомпаніями, які на них базуються. Комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт «Миколаїв»» входить до складу найбільш крупних і технічно оснащених аеропортів півдня України. Аеропорт класу «В» має сучасну злітно-посадкову смугу 2 550×44 м, здатну приймати повітряні судна посадочною вагою 220 тонн і розмістити 8 літаків типу «ІЛ-76», обладнаний радіотехнічним, світлотехнічним та навігаційним устаткуванням. Аеровокзальний комплекс має пропускну здатність до 400 пасажирів на годину під час польотів на внутрішніх авіалініях та до 100 пасажирів — при польотах за кордон. Пропускна спроможність — 45 літаків на день та максимальним пасажирообігом 226 000 пасажирів на рік; вантажний термінал площею 720 м², розрахований на обслуговування 100 т вантажу. Характер транспортних потоків — пасажирський і вантажний, рейси виконуються регулярні та чартерні.

Аеродром «Кульбакине» — 1-го класу, першої категорії радіобредової системи (відстань радіолокаційного контролю за польотами літаків 300 км), обладнаний бетонною злітно-посадковою смугою 3 250×80 м і товщиною покриття 44 см, здатну приймати повітряні судна посадковою вагою 200 тонн. Наявна кількість спеціального автотранспорту дозволяє готувати до вильоту одночасно до 6 літаків типу ІЛ-76.

Трубопровідний транспортРедагувати

Трубопровідний транспорт в області представляє Миколаївське управління магістрального аміакопроводу «Укрхімтрансаміак», яке здійснює транзит рідкого аміаку територією України з жовтня 1979 року. Довжина магістрального трубопроводу 444 км. Має можливість для транспортування рідкого аміаку до 3000 тис. т на рік.

ДжерелаРедагувати