Відкрити головне меню

Транспортне командування Повітряних сил США

Транспортне командування Повітряних сил США або Мобільне командування Повітряних сил США (англ. Air Mobility Command, AMC) — одне з 10 головних командувань Повітряних сил США, основним призначенням якого є забезпечення максимальної мобільності американських військ шляхом перекидання повітрям особового складу, військової техніки та вантажів, дозаправлення та медичної евакуації у глобальному масштабі.

Транспортне командування ВПС США
Air Mobility Command
Air Force Mobility Command - HQ - Scott AFB.jpg
Штаб Транспортного командування Повітряних сил США. Авіабаза Скотт, Іллінойс
На службі 1 червня 1992 — донині
Країна Flag of the United States.svg США
Вид Seal of the United States Department of the Air Force.svg ПС США
Тип Головне командування ПС США
Роль Командування
Чисельність 133 700[1]
1 повітряна армія, 17 авіаційних крил, 2 авіаційні транспортні групи та 1 група наземного базування
У складі US TRANSCOM Seal.jpg Транспортне Командування Збройних сил США
Військово-повітряна база Скотт, Іллінойс
Прізвиська AMC
Гасло We Answer The Call…So that Others Prevail!
Веб-сайт Air Mobility Command website
Командування
Поточний
командувач
генерал Мар'яна Міллер
Заступник командувача генерал-лейтенант Джон Т. Томас
Головний майстер-сержант Командування головний майстер-сержант Ларрі К. Вільямс-молодший
Знаки розрізнення
Емблема Командування Air Mobility Command.svg
Авіація
Транспорт C-5 Galaxy
C-17 Globemaster III
C-130 Hercules
C-37 Gulfstream V
C-21 Learjet
C-40 Clipper
Boeing C-32A
Boeing VC-25
Заправники KC-135 Stratotanker
KC-10 Extender

Commons-logo.svg Медіафайли на Вікісховищі

ЗмістРедагувати

Транспортне командування Повітряних сил США створене шляхом об'єднання Військово-транспортного командування (англ. Military Airlift Command (MAC) та Стратегічного повітряного командування (англ. Strategic Air Command (SAC) Повітряних сил США відразу після завершення Холодної війни. 1 червня 1992 року Командування було активоване та перебрало на себе усі функції стратегічного розгортання збройних сил США повітряним шляхом, а також завдання дозаправлення у повітрі. На нього покладалися також завдання розгортання, утримання та всебічного забезпечення аеродромної інфраструктури Повітряних сил на території країни та за кордоном. Додатково силами Командування провадиться тренування, організація та підтримка в бойовій готовності дієвого резерву сил для Об'єднаних командувань США у всьому світові.

Штаб-квартира Командування розгорнута на військово-повітряній базі Скотт поблизу Беллвілла східніше Сент-Луїса у штаті Іллінойс. Загальна чисельність усього персоналу Командування становить близько 133 700 військових та цивільних осіб, перетворюючи його на найбільше Командування у Повітряних силах країни. Особовий склад включає льотний та наземний персонал Регулярних повітряних сил, Національної гвардії, Резерву, а також підготовленими екіпажами цивільних авіаліній і Повітряного флоту Цивільного резерву США.

Основним оснащенням авіаційного парку є літаки C-17 «Глоубмастер ІІІ», C-5 «Ґелексі», C-130 «Геркулес», KC-135 «Стратотанкер», KC-10 «Ікстендер», C-40 «Кліппер», C-37 «Галфстрім» V та C-21 «Лірджет». З 2015 року на озброєння Командування надходить KC-46 «Пегасус». Для забезпечення перевезення VIP-персон застосовуються спеціалізовані літаки VC-25, C-32 та C-20.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати