Трансгабонська залізниця

Трансгабонська залізниця — єдина залізниця в Габоні. Довжина складає — 669 км, залізниця тягнеться від порту Овендо (південно-західне передмістя Лібревіля) до Франсвілю. На ній розташовані 23 станції.

Історія ред.

План по створенню залізниці в Габоні з'явився ще в 1885 році, однак його не реалізували. Перші дослідження місцевості для майбутньої залізничної лінії були проведені в 1968 році, виділення коштів на будівництво затверджено в 1973, а саме будівництво розпочалося наступного року.

Перша ділянка залізниці від Овендо до Ндьоле відкрилася в 1978 році, наступні ділянки будувалися і починали експлуатуватися до грудня 1986 року. Вартість будівництва залізниці набагато перевищила рамки запланованого бюджету і ледь не привела країну на межу банкрутства. Останню ділянка до Франсвіля відкрили в 1987 році.

Найважливіші інженерні споруди Трансгабонської залізниці — тунель Джаквілль довжиною 278 метрів, віадук над болотистою місцевістю біля річки Абанг, міст у місці злиття річок Огове і Івіндо.

Перевезення ред.

У 2001 році по Трансгабонській залізниці було перевезено 3 мільйони тонн вантажів і 280 000 пасажирів.

Цікаві факти ред.

  • Трансгабонська залізниця — єдина залізниця в Центральній Африці, побудована не в колоніальні часи.
  • Трансгабонська залізниця перетинає річку Огове п'ять разів.
  • Перевезення пасажирів здійснюється лише три дні на тиждень.

Список станцій ред.

  • Овендо — 0-й кілометр
  • Нтум — 35 км
  • Андем — 57 км
  • М'Бел — 85 км
  • Оям — 118 км
  • Абанга −148 км
  • Ндьоле — 182 км
  • Алембе — 202 км
  • Отумбі — 226 км
  • Біссуна — 244 км
  • Айем — 267 км
  • Лопе — 290 км
  • Оффуе — 312 км
  • Буе — 338 км
  • Івіндо — 375 км
  • Муябі — 411 км
  • Мілоле — 448 км
  • Ластурвіль — 484 км
  • Думе — 514 км
  • Ліфута — 549 км
  • Мбунгу-Мбадума — 584 км
  • Моанда — 619 км
  • Франсвіль — 669 км

Джерела ред.

  • Minko Monique. 1983. Les communications Terrestres. in Geographie et Cartographie du Gabon, Atlas Illustré led by The Ministère de l'Education Nationale de la Republique Gabonaise. Pg 86-87. Paris, France: Edicef