Точевики́село в Україні, в Острозькому районі Рівненської області. Населення становить 403 осіб.

село Точевики
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Острозький
Рада/громада Білашівська сільська рада
Код КОАТУУ 5624280409
Основні дані
Населення 403
Площа 1,134 км²
Густота населення 355,38 осіб/км²
Поштовий індекс 35842
Телефонний код +380 3654
Географічні дані
Географічні координати 50°20′53″ пн. ш. 26°21′30″ сх. д. / 50.34806° пн. ш. 26.35833° сх. д. / 50.34806; 26.35833Координати: 50°20′53″ пн. ш. 26°21′30″ сх. д. / 50.34806° пн. ш. 26.35833° сх. д. / 50.34806; 26.35833
Середня висота
над рівнем моря
216 м
Місцева влада
Адреса ради 35842, Рівненська обл., Острозький р-н, с.Білашів, вул.Центральна,47 , тел. 57-2-25
Карта
Точевики. Карта розташування: Україна
Точевики
Точевики
Точевики. Карта розташування: Рівненська область
Точевики
Точевики
Мапа

ІсторіяРедагувати

В першій половині 14 століття князь луцький і волинський Любарт надав
 цю місцевість разом з іншими землями луцького замку князям Острозьких. За поборовим реєстром 1583 року князь Василь-Костянтин
 Острозький платив з села Точевики від 3 дим. і 1 дорічного колеса. Пізніше село було надано луцьким і острозьким владикам. В 1561 році село згадується в скарзі
 владики луцького і острозького Марка Жоравинського
 про грабунок Дерманського монастиря. Після переходу приблизно 1579 року князя Івана Острозького в католицизм, село було
 подароване кармелицьким монахам з Острога.

26 квітня 1600року, король Сигізмунд ІІІ викликає до королівського суду київського воєводу кн. Костянтина Острозького, який відібрав у Луцької і Острозької єпіскопії двір в с. Точивєки і наніс їй збитки у 4000 кіп литовських грошів[1].

Після ліквідації монастиря кармелітів, Точевики перейшли до „казни”.

В кінці 19 століття в селі 42 двори і близько 300 жителів,
 дерев’яна церква 1857 року. Орна земля була переважно на околиці, а 
 ліси належали до „удєльного вєдомства”. Місцевість горбковата, часто виступало на поверхні вапнякове каміння,
 з якого місцеві селяни випалювали вапно.

Див. такожРедагувати

ФотогалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Я. Р. Дашкевич , Л. А. Проценко , 3. С. Хомутецька (1971). Каталог колекції документів Київської археографічної комісії 1369-1899. (укр). Київ: Наукова думка. с. 35. 

ПосиланняРедагувати