Відкрити головне меню

Торогуміт (рос. торогуммит, англ. thorogummite, нім. Thoro-Gummit m) – мінерал, силікат торію й урану острівної будови. Гідратований різновид ториту. (W.E.Hidden, J.B.MacKintosh, 1889). Син. – макінтошит, мейтландит, ніколаїт, хлороторит, хібліт.

Торогуміт
Загальні відомості
Статус IMA дискредитований або не мінерал[d][1]
IMA-номер IMA2014-B
Dana 8 51.5.2.5
CMNS: Торогуміт на Вікісховищі
Торогуміт.

ОписРедагувати

Формула:

  • 1. За Є.Лазаренком: (Th,U)[SiO4]•4H2O.
  • 2. За Г.Штрюбелем, З.Х.Ціммером: (Th,U) [(SiO4)(ОН)4].
  • 3. За К.Фреєм і “Fleischer's Glossary” (2004): (Th,U)(SiO4)1-х(ОН).

Містить у (%): ThO2 – 48,62; UO2 – 24,86; SiO2 – 16,58; H2O – 9,94.

Сингонія тетрагональна. Дитетрагонально-дипірамідальний вид. За обрисом кристали нагадують циркон. Частіше виділений в суцільних масах. Густина 4,43-4,57. Тв. 3,5-4,0. Колір темно-бурий до жовтого. Блиск напівскляний. Непрозорий. Злом раковистий. Крихкий. Сильно радіоактивний. Вторинний мінерал. Продукт гідратації ториту та ін. торієвих мінералів. Зустрічається в грубозернистих пегматитових жилах разом з циртолітом, фергусонітом і рідше в гідротермальних родовищах. Рідкісний.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • MinDat