Відкрити головне меню

Топотекан

хімічна сполука
Topotecan.svg
Топотекан
Систематизована назва за IUPAC
(S)-10-[(dimethylamino)methyl]-4-ethyl-4,9-dihydroxy-1H-pyrano[3',4':6,7]indolizino[1,2-b]quinoline-3,14(4H,12H)-dione monohydrochloride
Класифікація
ATC-код L01XX17
PubChem 60700
Хімічна структура
Формула C23H23N3O5 
Мол. маса 457,9 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 100% (в/в), 31,4% (перор.)
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 2—3 год. (в/в), 3—6 год. (в/в)
Екскреція Нирки, Жовч
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ГІКАМТИН,
«ГлаксоСмітКляйн Мануфактуринг С.п.А.»,Італія
UA/9121/02/01
05.06.2015-05/06/2020
ТОПОТЕКАН,
«Венус Ремедіс Лімітед»,Індія
UA/7612/01/01
13.01.2014-13.01.2019
ТОПОТЕКАН,
«Сіндан Фарма СРЛ»,Румунія
UA/8234/01/02
09.04.2013-09.04.2018[1]


Топотекан (англ. Topotecan, лат. Topotecanum) — напівсинтетичний лікарський препарат із групи кампотетицинів, який за своєю хімічною структурою є аналогом алкалоїда рослини Camptotheca acuminata.[2] Топотекан застосовується як перорально[3][4], так і внутрішньовенно.[5][6] Початок вивчення топотекану розпочався у 1940 році після відкриття Волтером Монро реліктового дерева Camptotheca acuminata в Південно-Західному Китаї. Дослідник пізніше виявив, що в корі цього дерева міститься речовина кампотецин, яка має протиракову дію. Експерименти із вивчення протипухлинної дії кампотецину розпочались у 1966 році. Проте пізніше встановлено, що, хоча дана речовина має протипухлинну дію, проте вона є малорозчинною, окрім того, отримувати кампотецин можна лише в невеликих кількостях. У подальших дослідженнях були синтезовані напівсинтетичні похідні кампотецину топотекан та іринотекан, які були схвалені FDA для клінічного застосування в 1996 році.[2]

Фармакологічні властивостіРедагувати

Топотекан — напівсинтетичний лікарський засіб, який за своєю хімічною структурою є аналогом алкалоїда рослини Camptotheca acuminata. Механізм дії препарату полягає у інгібуванні ферменту топоізомерази І, який бере участь у реплікації ДНК, шляхом стабілізації ковалентного комплексу фермента і розщепленої нитки ДНК, що є проміжною ланкою каталітичного механізму. Наслідком дії топотекану є індукція одиничних розривів ланцюга ДНК та гальмування повторного зшивання ДНК, що призводить до гальмування мітозу.[5][6][2] Оскільки мітотична активність більш виражена у клітин, які швидко ростуть, то топотекан більш активний до клітин злоякісних пухлин. Топотекан найбільш активний до солідних пухлин молочної залози, колоректальної зони, яєчників, нирки, а також до недрібноклітинного раку легень.[7] Топотекан застосовується у лікуванні раку яєчників у комбінації з сполуками платини (цисплатином, оксаліплатином), а також із паклітакселом[3]; у комбінації з бевацизумабом і паклітакселом у лікуванні персистуючого або метастатичного раку шийки матки[8]; у складі комбінованої терапії при лікуванні дрібноклітинного раку легень[9] Експериментально препарат застосовується також при колоректальному раку, деяких різновидах пухлин мозку, неходжкінських лімфомах, раку молочної залози та раку тіла матки.[10]

ФармакокінетикаРедагувати

Топотекан швидко розподіляється в організмі як після внутрішньовенної ін'єкції, так і після перорального застосування, проте біодоступність препарату після перорального застосування становить лише 31,4 %[11][12], після внутрішньовенного застосування біодоступність топотекану становить 100 %. Максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 1—2 годин. Препарат погано (на 35 %) зв'язується з білками плазми крові. Топотекан проникає через плацентарний бар'єр, даних за проникнення препарату в грудне молоко немає. Метаболізується топотекан у печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться препарат із організму переважно з сечею, частково з калом у вигляді метаболітів. Період напіввиведення препарату при внутрішньовенному застосуванні становить 2—3 години, при пероральному застосуванні 3—6 годин; у осіб із порушенням функції печінки або нирок цей час може незначно збільшуватися.[5][6][4]

Покази до застосуванняРедагувати

Топотекан застосовують у складі комбінованої терапії в лікуванні дрібноклітинного раку легень, раку яєчників та раку шийки матки.[5][6]

Побічна діяРедагувати

При застосуванні топотекану побічні ефекти спостерігаються досить часто.[2] найчастішими побічними ефектами препарату є[5][6]:

ПротипоказиРедагувати

Топотекан протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при вираженому пригніченні функції кісткового мозку (вираженому зниженні кількості нейтрофілів або тромбоцитів), вагітності та годуванні грудьми.[5][6]

Форми випускуРедагувати

Топотекан випускається у вигляді желатинових капсул по 0,00025 г; ліофілізату для приготування розчину для внутрішньовенних інфузій у флаконах по 0,001; 0,0025 або 0,004 г.[13][4]

ПриміткиРедагувати

  1. Державний реєстр лікарських засобів України
  2. а б в г Третье поколение антираковых лекарств от «Дерева жизни» (рос.)
  3. а б Топотекан (Гикамтин) в I линии химиотерапии рака яичников (рос.)
  4. а б в Topotecan Hydrochloride (англ.)
  5. а б в г д е http://compendium.com.ua/akt/84/59799/topotecanum (рос.)
  6. а б в г д е https://www.vidal.ru/drugs/molecule/1066 (рос.)
  7. Топотекан — ингибитор топоизомеразы I- новый противоопухолевый препарат (рос.)
  8. Авастин®
  9. Azim, HA; Ganti AK (Березень 2007). Treatment options for relapsed small-cell lung cancer. Anticancer drugs 18 (3): 255–261. PMID 17264756. doi:10.1097/CAD.0b013e328011a547.  (англ.)
  10. Haglof, K (2006). Recent developments in the clinical activity of topoisomerase-1 inhibitors. Update on Cancer Therapeutics 1 (2).  (англ.)
  11. Mechanism-based models for topotecan-induced neutropenia. Clinical Pharmacology & Therapeutics 76: 567–578. doi:10.1016/j.clpt.2004.08.008.  (англ.)
  12. Abstracts. Архів оригіналу за 24 лютий 2012. Процитовано 18 серпень 2017.  (англ.)
  13. http://www.vidal.ru/drugs/molecule-in/1066 (рос.)

ПосиланняРедагувати