Тоомас Вінт

естонський письменник і митець

Тоо́мас Вінт (ест. Toomas Vint; *5 березня 1944(19440305), Таллінн, Естонія)  — естонський письменник і художник.

Тоомас Вінт
Toomas Vint.JPG
Народився 5 березня 1944(1944-03-05)[1] (79 років)
Таллінн, Райхскомісаріат Остланд, Німеччина
Країна Flag of Estonia.svg Естонія
Діяльність письменник, художник
Alma mater Тартуський університет
Знання мов естонська
Брати, сестри Tõnis Vintd
Нагороди
Орден Білої зірки 3 ступеня
Сайт toomasvint.com

З життя і творчостіРедагувати

Тоомас Вінт народився в сім'ї естонського економіста Енделя Вінта (1907-1983).

У 1962-1966 роках вивчав біологію в Тартуському державному університеті. Крім того, займався самостійними мистецтвознавчими студіями.

Як художник, Вінт перш за все проявився метафізичними, сюрреалістичними та постмодерністськими образами.

Відомий і як письменник. Опублікував численні вірші, оповідання та повісті. Постійним мотивом є самотність сучасної людини. У 1979 і 1984 роках Вінт отримав премію Фрідеберта Тугласа, а в 1998 році — Естонську щорічну премію з літератури.[2]

Починаючи від 1973 року Тоомас Вінт входить до складу Спілки художників Естонії, за від 1977 року — до Спілки письменників Естонії.

Вибрана бібліографіяРедагувати

  • Suitsupilvides unistus (збірка поезії, 1968)
  • Kahel pool hekiga palistatud teed (оповідання, 1974)
  • Ringmäng (оповідання, 1975)
  • Perekondlikud mängud (повісті, 1977)
  • Pööre & veeremäng (оповідання та повісті, 1979)
  • Väikelinna romaan (роман, 1980)
  • Tantsud Mozarti saatel (оповідання, 1983)
  • Suur isane kala akvaariumis (роман, 1985)
  • Kahekesi (оповідання, 1988)
  • Kojamehe naine (роман, 1990)
  • Lõppematu maastik (роман, 1995)
  • Naisepiinaja õnnenatukene (оповідання, 1998)
  • Kunstniku romaan (роман, 1998)
  • Naedalavahetusel. Мангіди. (роман, 1999)
  • Elamise sulnis õudus (оповідання та мемуари, 2000)
  • Kaine kuu ja purjus päike (2001)
  • Himm (2002)
  • Minu abielu prostituudiga (роман, 2003)
  • Õnneliku lõpuga lood (новели, 2004)
  • Maluauguga naine (оповідання, 2007)
  • Üüriline (роман, 2009)

Українською оповідання Тоомаса Вінта «Викрадення лебедя» було опубліковано в перекладі О. С. Завгороднього в антології «Естонське радянське оповідання» (К.: «Дніпро», 1982, с. 43-50).

Особисте життяРедагувати

Тоомас Вінт одружений з естонською художницею та графіком Айлі Вінт (* 1941).

ПриміткиРедагувати

  1. The Fine Art Archive — 2003.
  2. Eesti Elulood. Tallinn: Eesti Entsüklopeediakirjastus 2000 (= Eesti Entsüklopeedia 14) ISBN 9985-70-064-3, С. 615

Джерела, література та посиланняРедагувати