Тоні Томпсон

американський боксер

То́ні То́мпсон (англ. Tony Thompson; 18 жовтня 1971, Сільвер-Спрінг, Меріленд, США) — американський боксер-професіонал, який виступав у важкій ваговій категорії. Входив в десятку найкращих важковаговиків світу за підсумком року за версією BoxRec з 2004 по 2013, найвища позиція — 5 (2006)[1].

Тоні Томпсон
зображення
Загальна інформація
Повне ім'я Антоні Тайрон Томпсон (англ. Anthony Tyrone Thompson)
Прізвисько Тигр (англ. The Tiger)
Громадянство США США
Народився 18 жовтня 1971(1971-10-18) (52 роки)
Сілвер-Спрінг, Меріленд, США США
Проживання Вашингтон, США США
Вагова категорія Важка (англ. heavyweight) (більше 90,892 кг)
Стійка Лівша
Зріст 196 см
Розмах рук 207 см
Рейтинги
Позиція за IBF: 2
Позиція за WBC: 11
Позиція за WBA: 12
Професіональна кар'єра
Перший бій 27 січня 2000
Останній бій 5 березня 2016
Боїв 47
Перемог 40
Перемог нокаутом 27
Поразок 7

Професійна кар'єра ред.

Перший свій бій на професійному рингу Томпсон провів 27 січня 2000 року. З помітною перевагою Томпсон переміг за очками свого суперника. Після наступних трьох перемог Тоні зазнав поразки від Еріка Кіркленда. Кіркленд переміг за очками в 4-х раундовому бою.

Томпсон швидко реабілітувався після поразки, і продовжив свою переможну серію. У березні 2003 року Томпсон переміг за очками кубинця Янкі Діаса. У вересні 2004 року він переміг по очках Вона Біна. У червні 2006 року Томпсон переміг за очками Домініка Гуїнна. 16 лютого 2007 Тоні переміг за очками Тимура Ібрагімова. У липні 2007 року в Німеччині відбувся відбірковий бій за титул WBO між Тоні Томпсоном та місцевим боксером Луаном Краснічі. Краснічі непогано провів перші три раунди бою, проте в п'ятому раунді Томпсон провів затяжну атаку, після який рефері зупинив поєдинок, зафіксувавши перемогу технічним нокаутом.

В липні 2008 року Тоні Томпсон вийшов на ринг проти чемпіона світу у важкій вазі за версіями IBF та WBO Володимира Кличка. Кличко домінував весь поєдинок, і в середині 11-го раунду провів зустрічний лівий хук в голову. Томпсон впав на канвас і рефері зафіксував нокаут.

Після поразки від Володимира Кличка, Томпсон почав відновлюватися і провів кілька 10-и раундових рейтингових боїв. Так 21 березня 2009 року він провів бій проти турка Аднана Седріна і нокаутував його в 5-му раунді. Наступний бій був проти дуже перспективного молодого американця Чаза Візерспуна. Томпсон переміг свого співвітчизника технічним нокаутом в 9-му раунді. Наступними жертвами Томпсона стали колись відомий ямаєць Оуен Бек та американець Пол Маріначчіо, які так само зазнали поразки нокаутами. Переможна серія вивела Томпсона в турнір найсильніших за право володіння титулу обов'язкового претендента за версією IBF.

27 травня 2011 року Тоні Томпсон провів бій з Морісом Гаррісом для здобуття титулу обов'язкового претендента. Вже в другому раунді Томпсон відправив Гарріса в нокдаун, а ще після двох нокдаунів в третьому раунді рефері вирішив зупинити бій. Після цієї перемоги Томпсон повинен був зустрітися з Едді Чемберсом в бою за титул обов'язкового претендента, однак Чемберс отримав травму і не зміг вийти на запланований поєдинок. Після цього IBF приймає рішення призначити Томпсона обов'язковим претендентом на бій з Володимиром Кличком. Сам Кличко заявив, що не дуже хотів зустрічатись із Томпсоном ще один раз, проте в нього немає вибору[2].

7 липня 2012 року в Берні на стадіоні «Stade de Suisse» Тоні Томпсон програв технічним нокаутом у 6 раунді Володимиру Кличку.

23 лютого 2013 року Томпсон вийшов на бій проти британця Девіда Прайса. Бій завершився несподіваною перемогою американця у 2 раунді технічним нокаутом. Девід підтискав Тоні увесь перший раунд, затис і успішно провів комбінацію з кількох ударів у другому, але в наступному епізоді Томпсон грамотно провалив Прайса і завдав короткий правий боковий удар точно у скроню британця, зваливши того в нокдаун. Девід зумів піднятися, але був сильно вражений, ноги його не слухалися, і рефері зупинив бій, не закінчивши відлік.[3][4] Томпсону вдався сенсаційний апсет.

6 липня 2013 року на тій же арені у Ліверпулі відбувся бій-реванш Девід Прайс - Тоні Томпсон. У другому раунді Прайс надіслав Томпсона в нокдаун коротким ударом справа, але не зумів добити. А у 5 раунді Томпсон потряс Прайса, затис біля канатів і завдав велику кількість ударів. Незважаючи на те, що Девід не впав, рефері зафіксував стоячий нокдаун і почав відлік. Але Прайс не відновився до 10, і рефері зупинив бій.[5][6]

Статистика професійних боїв ред.

Бій Рекорд Дата Суперник Місце поєдинку Раундів Примітки
Поразка 40(27)-7 5 березня 2016   Луїс Ортіс (24-0)   DC Armory, Вашингтон 6 (12) (Нокаут)
Поразка 40(27)-6 30 жовтня 2015   Малік Скотт (37-2-1)   The Venue at UCF, Орландо 12 (Одностайне рішення суддів)
Перемога 40(27)-5 27 лютого 2015   Одланьєр Соліс Фонте (20-2)   Gloria Sports Arena, Gloria Hotels and Resorts, Анталія, Туреччина 8 (12) (RTD) Бій за вакантний титул WBC Continental Americas
Поразка 39(26)-5 6 червня 2014   Карлос Такам (29-1-1)   Palais des Sport Marcel Cerdan, Levallois-Perret, Франція 12 (Одностайне рішення суддів) Бій за вакантний титул WBC Silver
Перемога 39(26)-4 22 березня 2014   Одланьєр Соліс Фонте (20-1)   Atatürk Spor Salonu, Текірдаг, Туреччина 12 (Розділене рішення) Бій за вакантний титул WBC International
Поразка 38(26)-4 24 серпня 2013   Кубрат Пулєв (17-0)   Sport and Congress Center, Шверін, Німеччина 12 (Одностайне рішення суддів) 110-118, 111-117, 112-116. Фінал претендентського турніру IBF
Перемога 38(26)-3 6 липня 2013   Девід Прайс (15-1)   Echo Arena, Ліверпуль, Велика Британія 12 (Технічний нокаут у 5 раунді)
Перемога 37(25)-3 23 лютого 2013   Девід Прайс (15-0)   Echo Arena, Ліверпуль, Велика Британія 12 (Технічний нокаут у 2 раунді)
Поразка 36(24)-3 7 липня 2012   Володимир Кличко (57-3)   Стад де Сюїсс, Берн, Швейцарія 12 (Технічний нокаут у 6 раунді) Бій за титули IBF, IBO, WBO, WBA Super, The Ring
Після травми Чемберса, Томпсон об'явлений обов'язковим претендентом за версією IBF
Перемога 36(24)-2 27 травня 2011   Моріс Харріс (25-14-2)   Reno Events Center, Невада, США 12 (Технічний нокаут у 3 раунді) Турнір найсильніших, елімінатор IBF, 2 місце.
Перемога 35(23)-2 20 листопада 2010   Пол Маріначчіо (24-5-3)   Boardwalk Hall, Нью-Джерсі, США 10 (Технічний нокаут у 4 раунді)
Перемога 34(22)-2 20 листопада 2010   Оуен Бек (29-4)   Omni New Daisy Theater, Мемфіс, США 10 (Технічний нокаут у 2 раунді)
Перемога 33(21)-2 5 грудня 2009   Чазз Візерспун (26-1)   Boardwalk Hall, Нью-Джерсі, США 10 (Технічний нокаут у 9 раунді)
Перемога 32(20)-2 21 березня 2009   Аднан Серін (19-9-1)   Hanns-Martin-Schleyer Halle, Штутгарт, Баден-Вюртемберг, Німеччина 10 (Технічний нокаут у 5 раунді)
Поразка 31(19)-2 12 липня 2008   Володимир Кличко (50-3)   Color Line Arena, Гамбург, Німеччина 12 (Нокаут в 11 раунді) Титул чемпіона світу за версіями IBF, IBO, 5-ий захист, за версією WBO, 1-ий захист Кличко.
Перемога 31(19)-1 27 вересня 2007   Кліфф Коузер (26-12-2)   Tachi Palace Hotel & Casino, Лемур, Каліфорнія, США 10 (Технічний нокаут у 2 раунді)
Перемога 30(18)-1 14 липня 2007   Луан Краснічі (30-2-1)   Color Line Arena, Гамбург, Німеччина 12 (Технічний нокаут у 5 раунді) Вакантний титул інтерконтинентального чемпіона світу за версією WBO, елімінатор WBO.
Перемога 29(18)-1 16 лютого 2007   Тимур Ібрагімов (21-1-1)   Playboy Mansion, Беверли-Хиллз, Каліфорнія, США 10 (Одностайне рішення суддів) Титул континентального чемпіона Америки за версією WBC, 1-ий захист Томпсона.
Перемога 28(18)-1 28 червня 2006   Домінік Гуїнн (26-3-1)   HP Pavilion, Сан-Хосе, Каліфорнія, США 12 (Одностайне рішення суддів) Вакантний титул континентального чемпіона Америки за версією WBC.
Перемога 27(18)-1 18 березня 2006   Моріс Вілер (10-4-1)   Boardwalk Hall, Нью-Джерсі, США 8 (Технічний нокаут у 4 раунді)
Перемога 26(17)-1 26 січня 2006   Брендон Кабелл (8-1-1)   Michael's Eighth Avenue, Глен Бурн, Меріленд, США 10 (Технічний нокаут у 4 раунді) Вакантний титул чемпіона штату Меріленд.

Примітки ред.

  1. BoxRec's Annual Ratings: Heavyweight Annuals. boxrec.com. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 23 грудня 2020. 
  2. Володимир Кличко — Тоні Томпсон: все про майбутній бій. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 6 липня 2012. 
  3. Прайс разбит Томпсоном +ВИДЕО. СПОРТ.UA (рос.). Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019. 
  4. Томпсон "вырубил" Прайса во втором раунде (видео). LB.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019. 
  5. Прайс не смог взять реванш у Томпсона. UA.Tribuna.com. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019. 
  6. "Пенсионер" Томпсон повторно нокаутировал Прайса (видео). LB.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019. 

Посилання ред.