Відкрити головне меню

Тоні Бук (англ. Tony Book, нар. 4 вересня 1934, Бат) — англійський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Ф
Тоні Бук
Особові дані
Повне ім'я Ентоні Кейт Бук
Народження 4 вересня 1934(1934-09-04) (85 років)
  Бат, Англія Англія,
Велика Британія Велика Британія
Громадянство Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1952-1956 R.A.M.C
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1956–1964 Англія «Бат Сіті» 387 (12)
1964 Канада «Торонто Сіті»  ? (?)
1964–1966 Англія «Плімут» 81 (3)
1966–1974 Англія «Манчестер Сіті» 244 (4)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1973 Англія «Манчестер Сіті»
1974–1978 Англія «Манчестер Сіті»
1980 Англія «Манчестер Сіті»
1989 Англія «Манчестер Сіті»
1993 Англія «Манчестер Сіті»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 25 жовтня 2016.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуб «Манчестер Сіті».

Чемпіон Англії. Володар Кубка Англії. Володар Кубка англійської ліги. Володар Кубка Кубків УЄФА. Володар Кубка англійської ліги (як тренер).

Ранні рокиРедагувати

Народився 4 вересня 1934 року в місті Бат. Вихованець футбольної школи клубу R.A.M.C.

Любительська кар'єраРедагувати

Після закінчення школи в 16 років Бук став учнем муляра і грав у футбол на аматорському рівні на позиції нападника за «Пісдаун Майнерс», поки 1952 року його не забрали на військову службу[1]. Під час гри за команду армії Бук перекваліфікувався в захисника і приходив на перегляд в «Челсі», куди його порекомендував товариш по армійській команді, Френк Бланстоун, але гравця не прийняли в клуб[2]. Після завершення армійської служби Бук повернувся до своєї роботи в Баті і почав грати за «Фрум Таун»[3]. У сезоні 1955/56 «Фрум» зазнавав фінансових труднощів, і керівництво повідомило всім гравцям, що вони можуть піти з клубу, якщо побажають. Бук розповів про це колезі по роботі, який грав за «Бат Сіті» з Південної Футбольної ліги. Той у свою чергу повідомив голові «Бата», і Бук підписав контракт з клубом у січні 1956 року[4]. Він провів сім з половиною років в «Баті», за цей час він став капітаном клубу і виграв Південну лігу 1960 року (відрив від другої команди, «Оксфорд Юнайтед», становив 13 очок). У міжсезоння 1962 року тренером «Бата» став Малкольм Еллісон, під керівництвом якого Бук і провів свої останні роки в клубі. Загалом за «Бат Сіті» провів вісім сезонів, взявши участь у 387 матчах чемпіонату.

Коли наприкінці сезону 1962/63 Еллісон отримав пропозицію тренувати клуб з Канади, «Торонто Сіті», він взяв з собою Бука. Хоча Еллісон покинув клуб через короткий час, щоб працювати тренером в «Плімут Аргайл», Бук залишався в клубі три місяці, за цей час він виграв Східну канадську лігу і його визнали найкращим крайнім захисником в Канаді[5].

Професійна кар'єраРедагувати

«Плімут Аргайл»Редагувати

Після повернення до Англії Бук підписав контракт з «Плімут Аргайл», у якому працював Еллісон, на суму 1500 фунтів стерлінгів. У 30 років дебютував у Футбольній лізі Англії, хоча в «Плімуті» вважали, що йому 28 - Еллісон порадив Буку підробити свідоцтво про народження, оскільки думав, що рада директорів «Плімута» не заплатить £ 1500 за 30-річного[6]. У сезоні 1964/65 команда до останніх турів боролася за виживання у Другому дивізіоні. Набравши однакову кількість очок з «Грімсбі Таун», клубові вдалося уникнути пониження в лізі завдяки кращій різниці забитих і пропущених м'ячів[7][8]. Проте, у наступному сезоні клуб вперше в своїй історії вийшов у півфінал Кубка Ліги, де за сумою двох матчів програв з рахунком 4:2 «Лестер Сіті»[9].

«Манчестер Сіті»Редагувати

Через два роки, після 81 матчу за «Плімут» Бук знову перейшов разом з Малкольмом Еллісоном, цього разу у «Манчестер Сіті». Трансферна ціна футболіста зросла до £17 000[10]. Тренер Джо Мерсер спочатку не хотів витрачати таку суму за гравця віком понад 30 років. Але Еллісон переконав його, зазначивши, що у самого Мерсера пік кар'єри настав у ті самі 32 роки, коли він перейшов з «Евертона» в «Арсенал»[11].

Бук прогресував під керівництвом Мерсера і Еллісона. Він дебютував за «Манчестер Сіті» в матчі відкритті сезону 1966/67, зіграному внічию 1:1 з «Саутгемптоном»[10]. Він став гравцем основного складу команди. У своєму першому сезоні в клубі Бук пропустив лише одну гру[12], ставши лауреатом титулу Гравець року «Манчестер Сіті»[13] в сезоні, у якому клуб заснував цю нагороду.

У міжсезоння 1967 року, після трансферу капітана команди, Джонні Кроссана, в «Мідлсбро», капітанська пов'язка перейшла до Бука, тоді ж товариші по команді дали йому прізвисько «Стрибок ». Його перший капітанський сезон був досить успішним, він привів «Манчестер Сіті» до їх другого чемпіонства і грав в кожному матчі. Травма ахіллового сухожилля вивела Бука з ладу на перші чотири місяці сезону 1968/69, але він повернувся в команду під час початку матчів на кубок Англії. За тиждень до фіналу кубка 1969 року Асоціація футбольних журналістів визнала Бука футболістом року в Англії, разом з Дейвом Макаєм[14]. Наступної суботи «Манчестер Сіті» зіграв з «Лестер Сіті» в фіналі кубка Англії. «МанСіті» виграв з рахунком 1:0, і капітан Бук підняв трофей.

У наступному сезоні «Сіті» став першою командою, яка виграла європейський і британський трофей в одному сезоні: Кубок володарів кубків УЄФА і Кубок Футбольної ліги. У фіналі КВК «Сіті» зустрівся з польським «Гурнік Забже», англійці виграли з рахунком 2:1, Бук в тому матчі був капітаном і відіграв усі 90 хвилин[15]. На шляху до перемоги в Кубку Ліги «МанСіті» в півфіналі з загальним рахунком 4:3 здобув перемогу над принциповим суперником, «Манчестер Юнайтед». У фіналі суперником був «Вест Бромвіч Альбіон», який зусиллями Джеффрі Естла відкрив рахунок ще на початку матчу. Майк Дойл допоміг манкуніанцям перевести гру в додатковий час, де команді перемогу приніс Глін Пардоу[16]. У вересні 1970 року Бук узяв участь в Англо-італійському кубку ліги, де його команда зустрілася з «Болоньєю». Італійці з мінімальним рахунком виграли перший матч, в другому зафіксовано нічию 2:2[17]. Бук завершив професійну кар'єру виступами за "Манчестер Сіті" в 1974 році[12], передавши капітанську пов'язку Коліну Беллу. Він зіграв за «МанСіті» 8 сезонів і 242 матчі Футбольної ліги й став найуспішнішим капітаном клубу за кількістю виграних під час його капітанства трофеїв. Більшість часу, проведеного у складі «Манчестер Сіті», був основним гравцем захисту команди. Протягом останніх років ігрової кар'єри був граючим тренером команди.

Стиль гриРедагувати

Бук запам'ятався тим, що він був, мабуть, єдиним гравцем, здатним нейтралізувати Джорджа Беста, коли той перебував на піку своєї кар'єри. Багато захисників намагалися відбирати м'яч у Беста, атакуючи першими, здебільшого тому, що на них тиснув авторитет гравця «Манчестер Юнайтед». Бук, бувши досить швидким для свого віку, завжди дозволяв Бесту зробити перший рух. Бест часто зупинявся і намагався зробити кілька фінтів, а Бук не пускав його на ударну позицію. Бук був також відомий своїм футбольним мисленням. Часто він біг пліч-о-пліч з суперником, просячи дати пас, таким чином він змушував того добровільно віддавати м'яч. Бест пізніше визнав Бука одним з найкращих крайніх захисників в світі[18].

Кар'єра тренераРедагувати

Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1973 року, очоливши тренерський штаб клубу «Манчестер Сіті», який очолював протягом наступних двадцяти років п'ять разів, здебільшого як виконувач обов'язків головного тренера. Решту часу працював на різних тренерських позиціях в клубній структурі «Сіті».

СтатистикаРедагувати

КлубнаРедагувати

Сезон Клуб Дивізіон Ліга Кубок Кубок ліги Єврокубки Інше[19] Загалом
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
1966—1967 Манчестер Сіті Перший 41 0 6 0 2 0 - - - - 49 0
1967—1968 42 1 4 0 4 1 - - - - 50 2
1968—1969 15 0 6 0 0 0 0 0 - - 21 0
1969—1970 38 0 2 0 7 0 9 0 1 0 57 0
1970—1971 34 2 3 0 1 0 - - - - 46 2
1971—1972 40 1 2 0 2 0 - - - - 45 1
1972—1973 30 0 5 0 2 0 - - - - 39 0
1973—1974 4 0 - - - - - - - - 7 0
Загалом 244 4 28 0 18 1 9 0 1 0 300 5

ТренерськаРедагувати

Команда Країна Від До Результати
І В Н П % перемог
Манчестер Сіті   23 жовтня 1973 22 листопада 1973 &&&&&&&&&&&&&&07.&&&&&07 &&&&&&&&&&&&&&02.&&&&&02 &&&&&&&&&&&&&&03.&&&&&03 &&&&&&&&&&&&&&02.&&&&&02 &&&&&&&&&&&&&028.57000028,57
Манчестер Сіті   12 квітня 1974 Липень 1979 &&&&&&&&&&&&0269.&&&&&0269 &&&&&&&&&&&&0114.&&&&&0114 &&&&&&&&&&&&&075.&&&&&075 &&&&&&&&&&&&&080.&&&&&080 &&&&&&&&&&&&&042.38000042,38
Манчестер Сіті   9 жовтня 1980 16 жовтня 1980 &&&&&&&&&&&&&&01.&&&&&01 &&&&&&&&&&&&&&00.&&&&&00 &&&&&&&&&&&&&&00.&&&&&00 &&&&&&&&&&&&&&01.&&&&&01 &0&&&&&&&&&&&&&&00.&&&&&00,00
Манчестер Сіті   29 листопада 1989 5 грудня 1989 &&&&&&&&&&&&&&03.&&&&&03 &&&&&&&&&&&&&&00.&&&&&00 &&&&&&&&&&&&&&00.&&&&&00 &&&&&&&&&&&&&&03.&&&&&03 &0&&&&&&&&&&&&&&00.&&&&&00,00
Манчестер Сіті   27 серпня 1993 27 серпня 1993 &&&&&&&&&&&&&&01.&&&&&01 &&&&&&&&&&&&&&00.&&&&&00 &&&&&&&&&&&&&&01.&&&&&01 &&&&&&&&&&&&&&00.&&&&&00 &0&&&&&&&&&&&&&&00.&&&&&00,00
Загалом &&&&&&&&&&&&0281.&&&&&0281 &&&&&&&&&&&&0116.&&&&&0116 &&&&&&&&&&&&&079.&&&&&079 &&&&&&&&&&&&&086.&&&&&086 &&&&&&&&&&&&&041.28000041,28

Титули і досягненняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Tony Book, David Clayton (2004). Maine Man. Mainstream publishing. с. 32-33. ISBN 1-84018-812-X. 
  2. James, Gary (2005). The Official Manchester City Hall of Fame. Hamlyn. с. 30. ISBN 0-600-61282-1. 
  3. Penney, Ian (2002). The Legends of Manchester City. Breedon Books. ISBN 1-85983-326-8. 
  4. Penney, Ian (2008). Manchester City: The Mercer-Allison Years. Breedon Books. с. 29. ISBN 978-1-85983-608-8. 
  5. Tony Book. Manchester City Supporters Homepage. Архів оригіналу за 13 вересень 2012. Процитовано 10 January 2007. 
  6. Tony Book, David Clayton (2004). Maine Man. Mainstream publishing. с. 46. ISBN 1-84018-812-X. 
  7. Danes, Ryan (2009). Plymouth Argyle: The Complete Record. Plymouth: Breedon Books. с. 242–243. ISBN 1-85983-710-7. 
  8. 1963/64 Second Division. Statto. Процитовано 25 May 2010. 
  9. Danes, Ryan (2009). Plymouth Argyle: The Complete Record. Plymouth: Breedon Books. с. 244–245. ISBN 1-85983-710-7. 
  10. а б Tony Book. Football Heroes. Процитовано 14 August 2007. 
  11. James, Gary (2005). The Official Manchester City Hall of Fame. Hamlyn. с. 31. ISBN 0-600-61282-1. 
  12. а б Clayton, David (2002). Everything under the blue moon: the complete book of Manchester City FC – and more!. Edinburgh: Mainstream publishing. с. 35. ISBN 1-84018-687-9. 
  13. Julian Baskcomb (ed.) (1995). Manchester City Official Handbook 1995–96. Polar. 
  14. James, Gary (2006). Manchester City – The Complete Record. Derby: Breedon. с. 180. ISBN 1-85983-512-0. 
  15. Paul Fitzpatrick (30 April 1970). Mercer «happy». The Guardian. 
  16. Final Details. Процитовано 2010-04-03. 
  17. Anglo-Italian League Cup. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Процитовано 29 August 2009. 
  18. Svenn A. Hanssen. Tony Book. mcivta.com. 
  19. Включаючи Англо-італійський кубок ліги, Суперкубок Англії з футболу і Кубок Texaco.

ПосиланняРедагувати