Томіріс
Томіріс або Томіріда[1] (грец. Τόμυρίς, давньоперс. Tahm-Rayiš[2], приблизно 570—520 роки до н е.) — правляча цариця саків-масагетів[3][4][5], переможниця Кіра Великого, володаря Азії. Про неї відомо тільки з Геродота, її не згадують інші ранні джерела, зокрема Ктесій. Томіріс стала популярним об'єктом європейського мистецтва під час Відродження.
| Томіріс | |
|---|---|
 Ілюстрація з De mulieribus claris | |
| Народилася |
6 століття до н. е. Центральна Азія, Массагети |
| Померла |
6 століття до н. е. Центральна Азія, Массагети |
| Країна | Массагети |
| Національність | Массагети |
| Діяльність | правителька, воєначальник |
| Посада | Цариця масагетів |
| Термін | невідомо — 520-ті до н.е. |
| Попередник | її неназваний чоловік |
| Наступник | Скунха |
| Конфесія | Скіфський пантеон |
| Діти (1) | Спаргапіс |
Життєпис ред.
Томіріс народилася в 6 ст. до н. е. (точні дати життя невідомі). Вона стала царицею масагетів (іраномовного кочового скотарського народу) після того, як її чоловік, що був царем, помер[6].
Біля 530 р. до н. е. цар Персії Кір, підкоривши безліч країн і отримавши титул «володар Азії», вирушив в похід у Великий степ між Каспійським та Аральським морями. У геродотівському, найпоширенішому, описі походу (I, 201—214), Кір відправив посла до цариці Томіріс з пропозицією шлюбу і об'єднання двох народів в одну державу без війни. Цариця масагетів відповіла відмовою, Кір оголосив війну[7][8][9].
Коли Кір почав зводити міст через Аракс для атаки, Томіріс порадила царю бути вдоволеним царюванням над своїм царством і дати їй правити своїм. Після початкового нападу Кір дав можливість третині війська масагетів, очолюваній сином Томіріс Спаргапісом, захопити перський винний обоз. Кір полонив п'яних масагетів[10], Спаргапіс, випросивши волю, вчинив самогубство[11][12][9].
Коли Томіріс дізналася про долю сина, вона вимагала від Кіра залишити землю або вона дасть йому більше крові, ніж він зможе випити[11][9]. За таку ганебну поразку цариця Томіріс особисто вийшла на Кіра вирішальною битвою, перемігши його повністю. Всі перси разом з очільником загинули на полі бою. Томіріс наказала знайти тіло Кіра та відрубати йому голову, яку потім занурила в міх з людською кров'ю зі словами: «Ти мене, яка ще жива і тебе перемогла в битві, ти мене вбив, бо хитрістю захопив мого сина, так ось я тепер згідно з моєю клятвою, насичую тебе кров'ю»[1][7][11].
Ця вирішальна битва, ймовірно, сталася на самому початку серпня 530 р. до н. е. У всякому разі, до кінця серпня звістка про загибель Кіра дійшла до далекої Вавилонії. Ктесій надає іншу версію смерті Кіра.
Про Томіріс після війни відомо мало.
В культурі ред.
Історія Томіріс відображена в традиції західного мистецтва. Художники Рубенс[13], Аллегріні, Лука Феррарі[14], Маттіа Преті, Гюстав Моро і скульптор Северо Кальзетта да Равенні зображували Томіріс і події її життя.
Астероїд 590 Томіріс відкритий в 1906 році.
Ушанована на Поверсі спадщини Джуді Чикаго.
В 2019 році кіностудія «Казахфільм» зняла художній фільм «Томіріс», присвячений сакській цариці. Багато казахів вважають саків одними з предків казахів і тюрків взагалі, також вона зображена в узбецькій літературі.
У грі Civilization VI Томіріс представляє Скіфію[15][16].
-
Томіріс занурює голову Кіра в посудину з кров'ю, Алекзандер Зік -
Портрет Томіріс, Андреа дель Кастаньо, XV ст. -
Картина Маттіа Претті, 1670-ті
Примітки ред.
- ↑ а б Геродота Турійця з Галікарнасса «Історій» книг дев’ять, що їх називають музами. Переклад, передмова та примітки А. О. Білецького. Наукова думка. 1993. с. 579. ISBN 5-12-004040-3. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 10 серпня 2016.
- ↑ F. theim und R. Stiehl. Geschichte Mittelasiens im Altertum. Berlin, 1970.
- ↑ Геродот. История (I, 205). // Доватур А. И., Каллистов Д. П.,И. А. Народы нашей страны в «Истории» Геродота. — М., 1982. — C. 87.
- ↑ Филострат. Рассказ о героях (V, 3).
- ↑ Foundation, Encyclopaedia Iranica. Welcome to Encyclopaedia Iranica. iranicaonline.org (амер.). Процитовано 18 березня 2024.
- ↑ Gera, Deborah Levine (2018). Warrior Women: The Anonymous Tractatus De Mulieribus. Leiden, Netherlands; New York City, United States: Brill. p. 187-199. ISBN 978-9-004-32988-1
- ↑ а б Foundation, Encyclopaedia Iranica. massagetae. iranicaonline.org (амер.). Процитовано 18 березня 2024.
- ↑ Foundation, Encyclopaedia Iranica. Encyclopaedia Iranica. iranicaonline.org (амер.). Процитовано 18 березня 2024.
- ↑ а б в Gera, Deborah Levine (2018). Warrior Women: The Anonymous Tractatus De Mulieribus. Leiden, Netherlands; New York City, United States: Brill. p. 187-199. ISBN 978-9-004-32988-1.
- ↑ Геродот. История (I, 201—214). (рос.) Доватур А. И., Каллистов Д. П., Шишова И. А. Народы нашей страны в «Истории» Геродота. — М., 1982. — С. 91.
- ↑ а б в Foundation, Encyclopaedia Iranica. amazons-ii. iranicaonline.org (амер.). Процитовано 18 березня 2024.
- ↑ Mayor, Adrienne (2014). The Amazons: Lives and Legends of Warrior Women across the Ancient World. Princeton, United States: Princeton University Press. pp. 143–144. ISBN 978-0-691-14720-8.
- ↑ Peter Paul Rubens. Queen Tomyris before the Head of Cyrus. // The Museum of Fine Arts, Boston, MA, USA.
- ↑ Luca (1605-1654). Queen Tomyris with the head of Cyrus the Great by Ferrari. // Bridgeman Art Library. Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 4 травня 2016.
- ↑ Civilization® VI – The Official Site | News | Civilization VI: Tomyris Leads Scythia. Civilization® VI – The Official Site | News | Civilization VI: Tomyris Leads Scythia (англ.). Процитовано 18 березня 2024.
- ↑ Tomyris Leads The Scythians In 'Civilization VI'. Digital Trends (англ.). 9 серпня 2016. Процитовано 18 березня 2024.