Томілович Денис Григорович
Дени́с Григо́рович Томіло́вич — молодший лейтенант міліції, Міністерство внутрішніх справ України.
| Томілович Денис Григорович | ||
|---|---|---|
 Молодший лейтенант | ||
.jpg) | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
11 березня 1982 Дніпропетровськ | |
| Смерть |
29 серпня 2014 (32 роки) Новокатеринівка | |
| Поховання | Дніпро | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Псевдо | Ден | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 МВС | |
| Рід військ |
 Спеціальна міліція | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Командування | ||
| Командир взводу | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
 Томілович Денис Григорович у Вікісховищі | ||
Життєпис ред.
2004 року закінчив Дніпропетровський індустріальний технікум, здобув спеціальність «монтаж, обслуговування засобів і систем автоматизації», 2009-го — Київський славістичний університет, «менеджмент митної справи». Пройшов строкову військову службу у лавах ЗСУ. Від жовтня 2008 року — директор з виробництва ООО «Метизний завод „Шплінт. УА“» (Дніпродзержинськ).
В часі війни — командир взводу, батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1».
У серпні 2014 року брав участь у боях за визволення Іловайська.
29 серпня 2014 виходив з оточення з-під Іловайська у складі північної колони українських військ. Разом з побратимами, зокрема Романом Зіненком, був на броні МТ-ЛБ. Сама МТ-ЛБ йшла у складі невеличкої української колони, де попереду йшов позашляховик, другим танк, потім МТ-ЛБ, і в хвості БМП. Колона прямувала трасою до Новокатеринівки. Щільний обстріл української колони поновився після проходу між двома пагорбами вже неподалік селища. Позашляховик відірвався вперед і на значній швидкості почав віддалятися по дорозі, а танк зійшов з прострілюваної траси вліво полями, уникаючи вогню зі схилу справа. Мехвод МТ-ЛБ вміло слідував за танком. Невдовзі танк і МТ-ЛБ вскочили у околиці села, проте там їх зустрів вогонь зі стрілецької зброї з хат. Навколо МТ-ЛБ лунали вибухи і пролітали кулі великокаліберних кулеметів. Один з вибухів став для Дениса Томіловича фатальним — йому відірвало голову, він помер на місці.[1][2]
Вдома залишились дружина та двоє дітей. Його тіло знайшли 12 вересня 2014 року місією «Чорний тюльпан», похований у Таромському 1 жовтня 2014-го.
Нагороди та вшанування ред.
- 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- 11 жовтня 2016 року нагороджений пам'ятною відзнакою міського голови міста Кам'янське — нагрудним знаком «Захисник України» (посмертно).
Примітки ред.
- ↑ Герой "щасливого" плакату Роман Зіненко став письменником! | Народні блоги. narodna.pravda.com.ua. Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 13 вересня 2017.
- ↑ Віктор Тригуб: Герой “щасливого” плакату Роман Зіненко став письменником! (uk-UA) . Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 13 вересня 2017.
Джерела ред.
- Указ Президента України від 14 листопада 2014 року № 873/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- Томілович Денис Григорович [Архівовано 3 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- http://dp.vgorode.ua/news/sobytyia/237988-v-dnepropetrovske-pokhoronyly-komandyra-vzvoda-batalona-dnepr-1 [Архівовано 25 грудня 2014 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |