Томас Ферфакс

англійський полководець і політичний діяч

Томас Ферфакс, 3-й лорд Ферфакс із Камерона (англ. Thomas Fairfax, 3rd Lord Fairfax of Cameron; 17 (27) січня 1612, Дентон-Холл, Дентон, графство Йоркшир, Королівство Англія12 (22) листопада 1671, монастир Епплтон, графство Йоркшир, Королівство Англія) — лорд, англійський полководець і політичний діяч. Під час Англійської громадянської війни був головнокомандувачем парламентської армії.

Томас Ферфакс, 3-й лорд Ферфакс із Камерона
Thomas Fairfax, 3rd Lord Fairfax of Cameron
General Thomas Fairfax (1612-1671) by Robert Walker and studio.jpg
Прізвисько Чорний Том
Народження 27 січня 1612
Йоркшир, Королівство Англія
Смерть 12 листопада 1671
Йоркшир, Королівство Англія
Поховання Північний Йоркшир
Країна Flag of England.svg Королівство Англія
Вид збройних сил Сухопутні війська
Освіта коледж Святого Джонаd і Tadcaster Grammar Schoold
Роки служби 1642-1650
Звання Лорд-генерал
Командування Парламентська армія
Війни / битви Англійська громадянська війна: Битва під Марстон-Муром, Битва під Несбі (1645)
Титул барон
Діти Mary Villiers, Duchess of Buckinghamd[1] і Elizabeth Fairfaxd[2]
Автограф Signatur Thomas Fairfax, 3. Lord Fairfax of Cameron.PNG
CMNS: Томас Ферфакс у Вікісховищі

Життя до громадянської війниРедагувати

Старший син Фердинандо Ферфакса, 2-го лорда Ферфакса з Камерона. За темний колір волосся отримав прізвисько «Чорнмй Том»[3]. Закінчив коледж Святого Джона в Кембриджі та коледж в Грейсс-Інн (1626-1628). Потім Ферфакс добровольцем брав участь у Вісімдесятилітній війні на боці нідерландських протестантів. У 1639-1640 роках як капітан йоркширських драгунів брав участь у Єпископських війнах, за бойові заслуги був посвячений королем у лицарі.

З початком протистояння між королем і парламентом сер Томас, як і його батько, підтримали парламент бо вважали за необхідне обмежити влади монарха.

Громадянська війнаРедагувати

У 1642 році після початку громадянської війни Ферфакс-старший був призначений командувачем парламентських військ на Півночі Англії а його син Томас став генерал-лейтенантом у його війську[4]. У 1643 році Томас Ферфакс був розбитий роялістами у битві при Сікфорт-Мор[5].

Навесні 1644 року армія Ферфакса взяла роялістів в Йорку, після чого король направив на деблокаду міста значні сили які були зупинені Ферфаксом біля Марстон-Муру. Ферфакс особливо відзначився під час битви при Марстон-Мурі 2 липня 1644 року, генерал особисто водив війська в атаку і був важко поранений. Хід битви на користь парламентського війська вирішила кіннота Олівера Кромвеля. Після цієї битви «круглоголові» взяли Йорк.

Після того як парламент звільнив графа Ессекса з посади головнокомандувача Томас Ферфакс очолив парламентську армію. 14 червня 1645 року парламентська армія під командуванням Ферфакса і Кромвеля розгромила роялістів у битві при Нейзбі, після чого Карл I втратив останні боєздатні війська. У січні 1647 року шотландці видали Ферфаксу короля[6].

Ферфакс був непоганим воєначальником, але був невдалим політиком. Генерал намагався не втручатися в політичну боротьбу і намагався виступати посередником в конфліктах між різними політичними угрупованнями всередині парламенту. Ферфакс не перешкоджав росту політичного впливу Олівера Кромвеля. У 1648 році Ферфакс брав участь у війні з шотландцями.

Кромвель призначив Ферфакса головою суддів які судили Карла I, але Ферфакс відмовився брати участь у засудженні короля до страти і не з'явився на суд.

Із 1649 року Ферфакс був членом парламенту. В тому ж році придушив повстання левеллерів.

У відставціРедагувати

У 1650 році Ферфакс, не згодний з політикою Кромвеля, подав у відставку і виїхав у власний маєток. У 1654 році був обраний до першого парламенту Кромвеля.

У 1659 році перейшов на бік монархістів і підтримав Карла II. За його правління був депутатом парламенту. Любив поезію і мистецтво, написав мемуари.

ПриміткиРедагувати

  1. Kindred Britain
  2. Lundy D. R. The Peerage
  3. Cotterill, Anne (2004), Digressive voices in early modern English literature, Oxford University Press, p. 110, ISBN 978-0-19-926117-8. 
  4. Fairfax, Thomas (1612-1671). Dictionary of National Biography, 1885-1900. Volume 18. Процитовано 19 листопада 2022. 
  5. Cooke, David (1 січня 2004). The Civil War in Yorkshire: Fairfax Versus Newcastle (англ.). Casemate Publishers. ISBN 978-1-84415-076-2. 
  6. Fairfax of Cameron, Thomas Fairfax, 3rd Baron. 1911 Encyclopædia Britannica. Volume 10. Процитовано 19 листопада 2022. 

ДжерелаРедагувати

  • Cotterill, Anne (2004), Digressive voices in early modern English literature, Oxford University Press, p. 110, ISBN 978-0-19-926117-8
  • Gibbs, M. A. (1938), The Lord General: A life of Thomas Fairfax, Drummond
  • Helms, M. W.; Cruickshanks, Eveline (1983), "Fairfax, Thomas, 3rd Lord Fairfax of Cameron [S] (1612–71), of Nun Appleton, Yorks.", in Henning, B. D. (ed.), The History of Parliament: the House of Commons 1660–1690, Boydell and Brewer
  • Hopper, Andrew (2007), Black Tom: Sir Thomas Fairfax and the English Revolution (illustrated ed.), Manchester University Press, pp. 174, ISBN 9780719071096