Вікіпедія

Томас Телфорд

Томас Телфорд (Тельфорд, англ. Thomas Telford, 9 серпня 1757(17570809), графство Дамфрішир, Шотландія — 2 вересня 1834, Лондон, Англія) — шотландський інженер-будівельник. Займався проєктуванням й будівництвом доріг, мостів та споруд. Розробив численні проєкти з розвитку дорожньої інфраструктури в Шотландії та інших регіонах Великої Британії. У 1818 році заснував Інститут цивільних інженерів і був його першим головою. Написав автобіографію.

Томас Телфорд
Народився 9 серпня 1757(1757-08-09)[4][2][…]
Glendinningd
Помер 2 вересня 1834(1834-09-02)[1][2][…] (77 років)
Вестмінстер, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство
Поховання Вестмінстерське абатство[5]
Країна  Сполучене Королівство
Діяльність архітектор, інженер-будівельник, автобіограф
Членство Лондонське королівське товариство[6], Шведська королівська академія наук, Королівське товариство Единбурга[7], Institution of Civil Engineersd[8] і Масонська Ложа[9]
Magnum opus Підвісний міст через Менай[10]
Нагороди

На його честь названо місто Телфорд у Пенсільванії.

Біографія ред.

Почав працювати з 15 років учнем муляра. Займався самоосвітою. У 1780 році працював на будівництві будинків в Единбурзі. У 1793 році був призначений керівником будівництва каналу Елсмир.

Проєкти ред.

Томас Телфорд перший став у 1800 році вживати для перекриття мостових прогонів чавунні балки, а потім їх застосовували інші інженери, наприклад Р. Стефенсон, для залізничного мосту між Ліверпулем і Манчестером. Однак чавун пізніше був визнаний непридатним для балкових мостів[11]. Натомість чавунні аркові мости набули широкого розповсюдження наприкінці XVIII — початку XIX століть.

 
Акведук Понткісіллте. 1795—1805.

Телфорд досяг значних успіхів у будівництві аркових чавунних мостів і транспортних акведуків для судноплавних каналів. Серед транспортних акведуків, спроєктованих Телфордом, — другий в історії чавунний акведук для Шрусберійського каналу й акведук Понткісіллте, побудований протягом 1795—1805 роками через долину річки Ді біля Ланголена для Ланголенського судноплавного каналу. Опори акведука зроблені з каменю, а лотік — з чавуну. У 2009 році акведук внесено до Світової спадщини ЮНЕСКО, він досі (2020) перебуває в експлуатації. 1812 року у Бонері збудував чавунний міст прогоном 150 футів (45,7 м).

 
Підвісний міст через Менай. 1819—1826.
 
Підвісний міст через Конві. 1822—1826.

Спроєктував підвісний міст через Менай та його меншу копію — підвісний міст через Конві. Міст вів до замку Конві, побудованому у XIII столітті. Телфорд побудував підвісний міст, що завдяки стилізованим вежам вдало гармонував з архітектурою фортеці. Міст використовувався понад 130 років, поки у 1958 році не був замінений сучасним автомобільним мостом. Тепер є пішохідним мостом.

За його проєктом у 1825—1828 роках було побудовано будинок комор дока святої Катерини у Лондоні.

 
Створення основи під шосейну дорогу за методом Телфорда. США, штат Массачусетс. 1886.

Томас Телфорд обіймав посаду директора Дорожньої комісії у Голігеді, протягом 1815—1830 років він розвинув теорію француза Трезаге, приділяючи більше уваги використанню високоякісного кам'яного матеріалу. Він вважав, що деяких проблем, з якими стикалися дорожники у Франції, можна уникнути, якщо для нижнього шару дорожнього покриття брати каміння кубічної форми[12] Телфорд розробив свої особливості при прокладанні доріг, його метод дістав назви «бруківка Телфорда» і відомий також як «пакеляж». У Шотландії і північному Уельсі Телфорд побудував близько 1500 км доріг, крім того, займався їх утриманням й вдосконаленням. Для полегшення праці на дорогах він винайшов каменедробарку особливої конструкції.

Т. Телфорд працював також у Швеції над проєктом Гета-каналу, розробив початкові плани каналу і їздив до Швеції у 1810 році для нагляду за деякими роботами на початку його будівництва.

Мости, побудовані за проєктами Томаса Телфорда[13] ред.

Рік Назва / Розташування
Лондонський міст (пропоновано)
Міст Потарх
1792 Міст Монтфорд[en]
1796 Міст Білдвас
1796 Акведук Лонгдон-он-Терн[en]
1797 Міст Конд
1798 Міст Б'юдлі[en]
1801 Акведук у Чирку[en]
1805 Акведук Понткісіллте
1806 Акведук Глен-Лой[en], Каледонський канал
1808 Тонглендський міст
1809 Данкелдський міст
1810 Брідгнортський міст
1811 Гелмсдейлський міст
1812 Бонарський міст
1813 Інвермористонський міст
1815 Міст Крейджеллахі[en]
1815 Міст Дунанс[en]
1815 Міст Ватерлоо
1819 Баннокбернський міст
1820 Кантлопський міст[en]
1823 Дамба Стенлі[en]
1824 Олдфордський міст[en]
1826 Підвісний міст через Конві
1826 Підвісний міст через Менай
1826 Міст Міф[en]
1827 Міст Голт-Фліт[en]
1827 Міст Овер[en]
1827 Міст Кей[14]
1829 Гальтонський міст[en]
1831 Дінський міст[en]
1831 Лотіанський міст
1832 Міст Глазго

Вшанування пам'яті ред.

На честь Томаса Телфорда названо астероїд головного поясу 6019 Телфорд[15].

Твори ред.

  • Telford, Thomas; Rickman, John (1838). Life of Thomas Telford, civil engineer, written by himself: containing a descriptive narrative of his professional labours : with a folio atlas of copper plates (English) . London: Printed by James and Luke G. Hansard and Sons ... and sold by Payne & Foss ... OCLC 271476168. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 2 квітня 2022.

Література ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б RKDartists
  2. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б в SNAC — 2010.
  4. ↑ Thomas Telford
  5. ↑ https://www.westminster-abbey.org/abbey-commemorations/commemorations/thomas-telford
  6. ↑ https://catalogues.royalsociety.org/CalmView/Record.aspx?src=CalmView.Persons&id=NA3342&pos=1
  7. ↑ https://www.rse.org.uk/cms/files/youngpeople/thomas_telford/thomas_telford_teachers_notes.pdf
  8. ↑ https://structurae.net/fr/personnes/thomas-telford
  9. ↑ https://freemasonrymatters.co.uk/famous-freemasons/famous-freemasons-thomas-telford/
  10. ↑ https://menaibridges.co.uk/history/menai-suspension-bridge/#
  11. ↑ Мост // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XX. — С. 26—40. (рос. дореф.)
  12. ↑ Smiles, Samuel (1867). The Life of Thomas Telford, Civil Engineer. London: John Murray. с. 331. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 27 вересня 2011. (англ.)
  13. ↑ Structurae: International Database and Gallery of Structures [Архівовано 27 вересня 2011 у Wayback Machine.], retrieved 2009-05-27.
  14. ↑ Press and Journal – Article – Bridge of Keig closes amid fears. Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 26 вересня 2014.
  15. ↑ IAU Minor Planet Center. minorplanetcenter.net. Процитовано 9 липня 2023.
Новий титул Президент Інституту інженерів-будівельників[en]
березень 1820 – вересень 1834 		Наступник:
Джеймс Волкер
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Томас_Телфорд&oldid=39897019