Томас Нью́комен (англ. Thomas Newcomen; 28 лютого[джерело?] 1663, Дартмут — 7 серпня 1729, Лондон) — англійський винахідник, один з творців першого теплового (парового) двигуна.

Томас Ньюкомен
Народився 24 лютого 1663(1663-02-24)[1]
Дартмут, South Hamsd, Девон[d], Девон, Англія
Помер 5 серпня 1729(1729-08-05)[2][3] (66 років)
Лондон, Королівство Велика Британія
Поховання Банхілл-Філдсd
Громадянство
(підданство)
Flag of Great Britain (1707–1800).svg Королівство Велика Британія
Діяльність винахідник, інженер, ironmonger
Конфесія Баптизм
Схематична демонстрація роботи двигуна Ньюкомена.
—двигун позначено рожевим кольором, а воду — блакитним
—Відкриті клапани позачені зеленим, а закриті червоним.

БіографіяРедагувати

Народився 28 лютого 1663 в Дартмуті. Коваль за професією. В 1705 спільно з лудильником Дж. Коулі побудував паровий насос, досліди по вдосконаленню якого тривали близько десяти років, поки він не почав справно працювати (1712). У цій установці двигун був сполучений з насосом. Ця досить ефективна для свого часу пароатмосферна машина використовувалася для відкачування води в шахтах і отримала поширення в XVIII столітті.

Однак на свій винахід Ньюкомен не зміг отримати патент, оскільки паровий водопідйомник був запатентований ще в 1698 році Т. Севері, з яким Ньюкомен пізніше співпрацював. Парова машина Ньюкомена не була універсальним двигуном і могла працювати тільки як насос. Спроби Ньюкомена використовувати зворотно-поступальний рух поршня для обертання гребного колеса на судах виявилися невдалими. Проте заслуга Ньюкомена в тому, що він одним із перших реалізував ідею використання пари для одержання механічної роботи. Його машина стала попередницею універсального двигуна Дж. Ватта.

Помер 7 серпня 1729 у ​​Лондоні. Ім'я Ньюкомена носить Товариство істориків техніки Великої Британії.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Newcomen Engine House, Dartmouth, Devon, England
  • Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.