Відкрити головне меню

Толубко Володимир Борисович
Толубко серед виборців.jpg
Народився 3 вересня 1948(1948-09-03) (70 років)
Харківська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Військова академія ракетних військ стратегічного призначення ім. Петра Великого
Посада Народний депутат України[1]
Науковий ступінь доктор технічних наук
Нагороди
Медаль «За бездоганну службу» ІІІ ступеня
Орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Заслужений працівник освіти України
Україна Народний депутат України
1-го скликання
КПРС 15 травня 1990 10 травня 1994

Толу́бко Володи́мир Бори́сович (нар. 3 вересня 1948) — радянський та український військовий діяч і педагог, доктор технічних наук, професор, генерал-полковник.

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 3 вересня 1948 року в місті Краснограді Харківської області. Українець.

У 1966–1971 роках навчався у Харківському вищому військовому командно-інженерному училищі.

Проходив військову службу в частинах РВСП. Пройшов шлях до начальника штабу полку.

У 1977 році вступив на командний факультет Військової інженерної артилерійської академії ім. Ф. Е. Дзержинського, яку з відзнакою закінчив у 1979 році.

Командував полком, був заступником командира ракетної дивізії.

У 1984–1986 роках — навчання в Військовій академії Генерального штабу ЗС СРСР ім. Ворошилова.

У 1986–1990 роках — командир 46-ї ракетної Нижньодніпровської ордена Жовтневої Революції Червонопрапорної дивізії.

У 1990–1992 роках — начальник Харківського вищого військового командно-інженерного училища ракетних військ ім. Маршала Радянського Союзу М. І. Крилова.

У 1992–1999 роках — начальник Харківського військового університету.

У 1999–2000 роках — перший заступник начальника Головного управління розвідки міністерства оборони України — заступник начальника Генерального штабу Збройних сил України з військової розвідки.

У 2000–2005 роках — начальник Національної академії оборони України.

З 2013 року — ректор Державного університету телекомунікацій[2].

Наукова діяльністьРедагувати

У 1975 році захистив кандидатську дисертацію.

У грудні 1991 року рішенням Вищої атестаційної комісії (ВАК) СРСР було присвоєне вчене звання «професор».

У серпні 1998 року першим в Україні захистив докторську дисертацію зі спеціальності 21.00.01 «Військова безпека держави» й у жовтні того ж року ВАК України присвоїла В. Б. Толубку науковий ступінь доктора технічних наук.

Член Президії ВАК України.

Громадсько-політична діяльністьРедагувати

Був членом КПРС. Обирався делегатом XIX з'їзду ВЛКСМ, а також депутатом міської ради.

18 березня 1990 року обраний народним депутатом Верховної Ради України по 287-му виборчому округу (м. Первомайськ, Миколаївська область). Член Комісій ВР України у справах молоді; з питань оборони і державної безпеки.

Брав участь у виборах до Верховної Ради України 2012 року, як кандидат-самовисуванець по виборчому округу № 132. Посів 3-є місце (9.09%) серед 7 кандидатів[3].

Нагороди і почесні званняРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати