Толкачов Зіновій Шендерович

Зіно́вій Ше́ндерович Толкачо́в (25 лютого 1903, Щедрін — 30 серпня 1977, Київ) — український радянський графік і живописець; член Спілки художників України.

Толкачов Зіновій Шендерович
Народження	25 лютого 1903(1903-02-25) Мінська губернія, Російська імперія або Щедрін, Бобруйський повітd, Мінська губернія, Російська імперія
Смерть	30 серпня 1977(1977-08-30) (74 роки)
	Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Навчання	Вищі художньо-технічні майстерні, Комуністичний університет імені Артема і Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність	художник, викладач університету, військовослужбовець
Відомі учні	Фільберт Олександр Олександрович
Член	Національна спілка художників України
Роботи в колекції	Національна галерея Вірменії
Нагороди

Біографія

Народився 12 [25] лютого 1903(19030225) року в єврейській землеробській колонії Щедріні Бобруйського повіту Мінської губернії Російської імперії (тепер село Жлобинського району Гомельської області Білорусі) в сім'ї слюсарая-ремісника. Після закінчення двокласного ремісничого відділення Київського казенного єврейського училища навчався в художній школі. Через важке матеріальне становище сім'ї був змушений залишити школу. Працював учнем майстра з розпису вивісок, потім в «мальовничій артілі» Мана, де малював кіноафіші.

Брав участь у Громадянській війні в Росії. У 1919–1920 роках навчався у ВХУТЕМАСі в Москві (викладачі Петро Кончаловський, Олександр Осьмьоркін). 1920 року повернувся до Києва, працював завідувачем політпросвіти Подільського, а потім Шулявського райкомів комсомолу. Член РКП(б) з 1922 року. 1923 року направлений на навчання до Комуністичного університету у Харків. З 1925 по 1927 рік служив у Червоній армії.

У 1927–1930 роках навчався у Київському художньому інституті у Федора Кричевського. З 1940 року — професор Київського художнього інституту.

У 1941—1945 роках брав участь у німецько-радянській війні, був фронтовим художником. Брав участь у звільненні в'язнів табору смерті Майданек в 1944 році і концтабору Аушвіц в 1945 році.

Жив у Києві в будинку «Роліті» на вулиці Леніна, 68, квартира 40. Помер у Києві 30 серпня 1977 року.

Творчість

Працював у галузі монументального мистецтва, станкової та книжкової графіки, виконував плакати, сатиричні малюнки до часопису «Перець». Серед робіт:

• настінні розписи в комсомольських клубах у Києві (1921—1922);
• серії літографій:
  • «Ленін — маса» (1924–1928);
  • «Трипільська трагедія» (1937);
  • «Квіти Освенціма» (1945);
• ескіз композиції, присвяченої 1-му з'їздові комсомолу України (1930-ті);
• плакат «Ой і буде морда бита Гітлера-бандита» (1941);
• портрети комуністичних діячів, українських письменників:
  • Юрія Яновського (1948);
  • Юрія Смолича (1948);
  • Леоніда Первомайського;
  • Артема (Федора Сергєєва);
  • Василя Блакитного;
  • Василя Чумака;
• малюнки до творів Шолом Алейхема;
• серії літографій з протинімецької боротьби:
  • «Окупанти» (1941—1943);
  • «Майданек» (1944—1945);
• картини:
  • «Шевченко-солдат» (1949);
  • «Осінь в першотравневому саду» (1960);
  • «Портрет сина» (1962);
  • «Пісня» (1970—1977);
• ілюстрації до книг:
  • «Мати» Максима Горького;
  • «На Західному фронті без змін» Еріха Ремарка;
  • «Як гартувалася сталь» Миколи Островського (1935);
  • п'єси «Правда» Олександра Корнійчука (1939);
  • «Два сини» Марка Вовчка (1950);
  • «Матінка Кураж та її діти» Бертольта Брехта (1965, туш);
• серія літографій «Освенцім» (1961–1963);
• проєкт меморіалу в пам'ять трагедії в Бабиному Яру. Три варіанти. У співавторстві з архітектором Й. Ю. Каракісом, скульпторами Я. С. Ражбе і Е. Жовніровським (1966).

Брав участь у виставках, зокрема:

• виставка «Велика скорбота» в Києві та Москві (1928—1931);
• виставка серії робіт «Містечко» (1939; за мотивами творчості Шолом-Алейхема);
• виставки в містах Польщі (1945—1946; Люблін, Ряшів, Краків, Катовиці, Лодзь, Варшава);
• персональна виставка в будівлі Музею мистецтв меморіального комплексу «Яд ва-Шем» (24 лютого 2000);
• персональна виставка «Забуттю не підлягає» в Харківському музеї Голокосту (2011).

Відзнаки

Нагороджений медалями і Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

Література

• Холостенко Євген. Зіновій Толкачов. — Харків, 1933;
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.;
• Толкачов Зіновій Шендерович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 461.;
• Толкачов Зіновій Шендерович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
• Толкачов Зіновій Шендерович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 581. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
• Андрейканіч А. І. Толкачов Зіновій Шендерович // Антологія українського плаката першої третини ХХ століття. — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — С. 103. — ISBN 966-5467-23-4.