Товариство спільної обробки землі

Товариство спільної обробки землі (ТСОЗ) — одна з форм колективізації сільського господарства.

ТСОЗ-и організувалися на добровільній основі для спільної обробки землі, яку селяни усуспільнювали, але залишали в приватній власності реманент (однак спільно ним користувалися), хату, присадибну площу та свійських тварин.

Вперше повна офіційна назва «ТСОЗу» зустрічається в положенні ВУЦВК «Про соціалістичний землеустрій і про заходи переходу до соціалістичного землеробства» (26 травня 1919 року).

Діяли ТСОЗ-и на підставі статуту 1924 року, який передбачав розподіл прибутків між членами ТСОЗ відповідно до кількості переданої землі, вкладеної праці та засобів виробництва, інколи кількості членів родини. Умови праці і принципи розподілу спільної продукції визначали загальні збори ТСОЗів. Частина прибутку призначалася на придбання реманенту. В Україні, як і в усьому СРСР, ТСОЗ-и існували на початку радянського періоду. Проте, хоч уряд заохочував до їх організації й підтримував їх фінансово, в 19231924 роках вони становили лише 2,5 відсотки всіх колгоспів УРСР, у 19251926 — 43,3 %, в 1928 вже 73,8 %, але ледве 1,3 % всіх сільських господарств. За так званої суцільної колективізації основною формою колгоспу стала сільськогосподарська артіль і ТСОЗ-и перестали існувати.

Література ред.

Посилання ред.