Відкрити головне меню


Петро Пахомович Ткалун (1894, село Шарківщина Миргородського повіту Полтавської губернії — 29 липня 1938, Москва) — радянський воєначальник, комдив РСЧА.

Петро Пахомович Ткалун
Ткалун, Пётр Пахомович.jpg
Народження 1894(1894)
Шарківщина, Миргородський повіт, Полтавська губернія
Смерть 29 липня 1938(1938-07-29)
Москва, СРСР, Розстрільний полігон «Комунарка»
Поховання Розстрільний полігон «Комунарка»
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія, СРСР СРСР
Освіта Віленське військове училище[d]
Роки служби Flag of Russia.svg Російська імперія 19161917,
Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918–1937).svg РРФСР 19181922,
СРСР СРСР19221938
Партія Російська соціал-демократична робітнича партія
Звання Imperial Russian Army Prap 1917 g.png Прапорщик (16.12.1916),
Red Army ComDiv 1940 col.png Комдив (21.11.1935)
Командування воєнком 1-ї українськой радянської армії;
воєнком 44-ї сд;
командир 173-ї стр. бр. 58-ї сд;
воєнком 2-ї бр. ЧУГА;
воєнком 25-ї сд;
член РВР 12-ї армії;
воєнком штаба Київського ВО;
воєнком Школи червоних старшин;
воєнком 2-ї піхотної школи;
Військовий комендант Москви;
Комендант Кремля
Війни / битви
Нагороди
Орден Червоного Прапора Орден Червоної Зірки
Ткалун Петро Пахомович у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Народився в сім'ї жандарма управління залізниць. В одній з автобіографій вказав, що народився в сім'ї селянина. Українець. В 1906—1911 роках навчався у двокласному повітовому училищі та вчительській семінарії. На той час у вчительські семінарії приймалися особи з 16 років всіх станів православного віросповідання, які надали відгук про «гречну поведінку» і пройшли вступні випробування в обсязі програми 2-класних початкових училищ міністерства народної освіти з 5-6-річним терміном навчання. Випускники зобов'язані були «відпрацювати» в початкових школах протягом 4 років, що Ткалун аж до мобілізації в армію з якихось причин не виконував. З вересня 191. закінчив Курси удосконалення вищого начскладу РСЧА Військової академії імені М. В. Фрунзе (1932—1933).

Втративши батька, в 10-річному віці почав свою трудову діяльність (одночасно навчаючись) ремонтником служби колії на залізничній станції Ромодан Південних залізниць (08.1904-09.1911). 10.1915-06.1916 — репетитор у приватних осіб на станції Ромодан.

У червні 1916 р. мобілізований в армію. Відряджений у Віленське військове училище, евакуйоване на той час у Полтаву. 16.12.1916 отримав підвищення у званні — прапорщик, направлений в Кострому, в 202-й піхотний Горійський полк, в якому прослужив до травня 1917 р.

У травні 1917 р. призначений в 287-й Таруський піхотний полк, що знаходився на Південно-Західному фронті. Був обраний головою полкового комітету. У вересні 1917 рік а вступає в РКП (б). У жовтні 1917 р. — залишає полк ​​і армію. Відбуває в Москву. 21.11.1935 присвоєно військове звання комдив

  • 08.1919-09.1919 -в 44-ій Стрілецької дивізії
  • 09.1919-10.1919 — заступник начальника ПУР 12-ї армії
  • 10.1919-01.1920 — командир 173-ї Стрілецької бригади 58-ї Стрілецької дивізії
  • 01.1920-05.1920 — воєнком 2-ї бригади Червоної Української Галицької Армії
  • 01.1920-04.1920 — начальник попередньої воєнно-політичної комісії 12-ї армії

Військова служба в мирний часРедагувати

Комендант КремляРедагувати

  • 11.1935-28.01.1936 — Комендант Кремля.
  • Начальник Управління Комендатури Кремля НКВС СРСР (28.01.1936-25.09.1937)
  • У розпорядженні наркома оборони СРСР (09.1937-01.1938)

СмертьРедагувати

У 1938 році репресований.

Пам'ятьРедагувати

Реабілітований рішенням Верховного суду СРСР від 12 травня 1956 року.

НагородиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати