Тищенко Олександр Миколайович
Олекса́ндр Микола́йович Ти́щенко (12 червня 1977 — 13 квітня 2015) — солдат Збройних сил України. Учасник російсько-української війни.
| Тищенко Олександр Миколайович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
12 червня 1977 Мигалки | |
| Смерть |
13 квітня 2015 (37 років) Авдіївка | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014-2015 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Повітряні сили | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєвий шлях ред.
Народився в селі Мигалки Бородянського району, проживав в смт Бородянка.
Добровольцем пішов до війська з перших днів війни. Солдат 1-го відділення зенітного артилерійського взводу 1-ї роти охорони зведеного загону «Дика качка» Повітряних сил ЗСУ. Відряджений в зону бойових дій з 40-ї бригади тактичної авіації, номер обслуги.
13 квітня 2015-го під час одного з обстрілів терористами українських позицій (опорний пункт «Зеніт») поблизу Авдіївки уламок снаряду 120-мм міни влучив у ящики з набоями в бліндажі. Від вибуху загинули Олександр Тищенко, Олексій Вовченко, Дмитро Гура, Василь Путаненко, Богдан Гончаренко.
Упізнаний за експертизою ДНК. 23 вересня 2015 року похований у Мигалках.
Без Олександра лишилися батьки, дружина, донька 2010 р.н.
Нагороди та вшанування ред.
- Указом Президента України № 553/2015 від 10 жовтня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
Примітки ред.
- ↑ Указ Президента України від 10 жовтня року № 573/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела ред.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |