Відкрити головне меню

Ти́шківка — село в Україні, в Новомиргородському районі Кіровоградської області. Населення становить 1 041 осіб. Орган місцевого самоврядування — Тишківська сільська рада.

село Тишківка
Вулиця Перемоги в кінці села (в'їзд з боку Йосипівки)
Вулиця Перемоги в кінці села (в'їзд з боку Йосипівки)
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район/міськрада Новомиргородський
Рада/громада Тишківська сільська рада
Код КОАТУУ 3523887301
Облікова картка Тишківка 
Основні дані
Засноване 1767
Населення 1 041
Площа 4,612 км²
Поштовий індекс 26031
Телефонний код +380 5256
Географічні дані
Географічні координати 48°53′12″ пн. ш. 31°43′39″ сх. д. / 48.88667° пн. ш. 31.72750° сх. д. / 48.88667; 31.72750Координати: 48°53′12″ пн. ш. 31°43′39″ сх. д. / 48.88667° пн. ш. 31.72750° сх. д. / 48.88667; 31.72750
Середня висота
над рівнем моря
164 м
Відстань до
районного центру
11 км
Найближча залізнична станція Капітанівка
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради 26010, с. Тишківка, вул. Перемоги, 114; тел. 97-4-73
Сільський голова Однокоз Микола Іванович
Карта
Тишківка. Карта розташування: Україна
Тишківка
Тишківка
Тишківка. Карта розташування: Кіровоградська область
Тишківка
Тишківка

Зміст

ГеографіяРедагувати

Територія Тишківки займає площу в 461,2 га. Відстань до районного центру — 11 км.

Село розташоване в долині притоки Великої Висі — Розливної, на якій в межах населеного пункту існують кілька ставків.

На півночі Тишківка межує з селищем Капітанівка, на південному заході — з селом Йосипівка.

ІсторіяРедагувати

 
Тишківка на військово-топографічній карті 1869 року

Село Тишківка засноване 1767 року представником польської шляхти паном Ганчинським. Пізніше територія села дісталася польському магнату Франтішеку Ксаверію Любомирському (17471819).

1777 року на місці колишнього храму в селі була зведена дерев'яна Покровська церква 5-го класу. Церква мала 35 десятин землі; до наших днів не збереглась.

Після будівництва в 1846 році Капітанівського цукрового заводу, на ньому та його бурякових плантаціях біля Тишківки працювала значна частина мешканців села.

Станом на 1885 рік, у колишньому власницькому селі Тишківці Юзефівської волості Чигиринського повіту Київської губернії мешкало 1490 осіб, налічувалось 283 дворових господарства, існували православна церква, школа та 3 постоялих будинки[1].

До 1958 року в Тишківці існувала артіль «Росія», яку разом з Капітанівським колгоспом імені Шевченка було об'єднано в одне господарство «Жовтень».

Тривалий час Тишківка належала до Капітанівської селищної ради.

ДемографіяРедагувати

В 1808 році в Тишківці у 118 дворах проживало 1092 людини.

Станом на 1869 рік, в селі налічувалося 278 дворів.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2100 осіб (1003 чоловічої статі та 1097 — жіночої), з яких 2094 — православної віри[2]

Динаміка населення
1808 1864 1885 1897 2001 2009
1092 1964 1490 2100 1041 927

Рідна мова населення Тишківки за переписом 2001 року:[3]

Мова Частка
  українська 96,64%
  російська 3,36%

ІнфраструктураРедагувати

В селі знаходиться навчально-виховне об'єднання «Тишківська ЗШ І-ІІІ ступенів — ДНЗ», сільський клуб, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека та два магазини. Село газифіковане.

ЕкономікаРедагувати

Землі Тишківської сільської ради орендуються ПСП «Тишківське», місцевими фермерами та сільськогосподарськими підприємствами з сусідніх сіл.

В селі розташоване ПП «Соціум-Т», що займається лісопереробною діяльністю.[4]

ТранспортРедагувати

Через близькість до Капітанівки рейсові автобуси до Тишківки не курсують.

ВулиціРедагувати

У Тишківці налічується 7 вулиць та 4 провулки.[5] У рамках декомунізації в 2016 році деякі вулиці села було перейменовано:[6]

Назва Колишня назва
Берегова вул. Червоноармійська вул.
Гагаріна вул.
Перемоги вул.
Перемоги пров.
Польова вул. Крупської вул.
Садова вул. Котовського вул.
Садовий пров. Котовського пров.
Пушкіна вул.
Пушкіна пров.
Франка Івана вул.
Червоноармійський пров.

ФотогалереяРедагувати

     
Рельєф села
(внизу — річка Розливна)
Тишківська ЗОШ
Приміщення сільської ради,
клубу та бібліотеки

Пам'ятникиРедагувати

Назва Розташування Дата встановлення Фото Короткі відомості
Жертвам Голодомору,
пам'ятний знак
в центрі села, по вул. Перемоги  
Воїнам, загиблим в роки Другої Світової Війни,
меморіал
в сільському парку   На двох мармурових плитах під пам'ятником вказані імена всіх загиблих воїнів-вихідців з села.
Радянських воїнів,
братська могила
в центрі села, біля будинку культури   У братській могилі біля пам'ятника поховані радянські солдати, що загинули під час звільнення села у 1944 році; імена і дати загибелі деяких з них вказані на стелах біля пам'ятника.
Радянських воїнів,
братська могила
в центрі села, біля будинку культури   У братській могилі біля пам'ятника поховані радянські солдати, що загинули під час звільнення села у 1944 році; імена і дати загибелі деяких з них вказані на стелах біля пам'ятника.
Радянських воїнів,
братська могила
на виїзді з села в бік Капітанівки

ЛюдиРедагувати

В Тишківці народилися:

ПриміткиРедагувати

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-90).
  3. Розподіл населення Тишківки за рідною мовою (у % до загальної чисельності населення) за переписом 2001 року
  4. Тишківка на B2BToday.com
  5. Вулиці Тишківки на сайті ЦВК. Архів оригіналу за 23 жовтень 2012. Процитовано 3 червень 2012. 
  6. Про перейменування вулиць села Тишківки // «Новомиргородщина», № 14 (9357) від 02.04.2016. — С. 8.

ДжерелаРедагувати

  • Л. Похилевич. Сказания о населенных местностях Киевской губернии или статистические, исторические и церковные заметки обо всех деревнях, селах, местечках и городах, что находятся в пределах губернии. — Біла Церква, 2005. — С. 540–541.
  • Історія Новомиргородського району / Автор-упорядник О. В. Мокрицький. — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2004. — 202 с. ISBN 9665831496
  • Новомиргородщина — 50 років / Подарункове видання. — Новомиргород, 2009.

ПосиланняРедагувати