Тишківка (Новомиргородська міська громада)
Ти́шківка — село в Україні, у Новомиргородській міській громаді Новоукраїнського району Кіровоградської області. Населення становить 1 041 особу. Колишній центр Тишківської сільської ради.
| село Тишківка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Кіровоградська область |
| Район | Новоукраїнський район |
| Громада | Новомиргородська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA35060130430089136 |
| Облікова картка | Тишківка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1767 |
| Населення | 1 041 |
| Площа | 4,612 км² |
| Поштовий індекс | 26031 |
| Телефонний код | +380 5256 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°53′12″ пн. ш. 31°43′39″ сх. д. / 48.88667° пн. ш. 31.72750° сх. д.Координати: 48°53′12″ пн. ш. 31°43′39″ сх. д. / 48.88667° пн. ш. 31.72750° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
164 м |
| Відстань до центру громади/сільради |
11 км |
| Найближча залізнична станція | Капітанівка |
| Відстань до залізничної станції |
5 км |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Тишківка | |
 Тишківка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія ред.
Територія Тишківки займає площу в 461,2 га. Відстань до районного центру — 11 км.
Село розташоване в долині притоки Великої Висі — Розливної, на якій в межах населеного пункту існують кілька ставків.
На півночі Тишківка межує з селищем Капітанівка, на південному заході — з селом Йосипівка.
Історія ред.
.png)
Село Тишківка засноване 1767 року представником польської шляхти паном Ганчинським. Пізніше територія села дісталася польському магнату Франтішеку Ксаверію Любомирському (1747–1819).
1777 року на місці колишнього храму в селі була зведена дерев'яна Покровська церква 5-го класу. Церква мала 35 десятин землі; до наших днів не збереглась.
Після будівництва в 1846 році Капітанівського цукрового заводу, на ньому та його бурякових плантаціях біля Тишківки працювала значна частина мешканців села.
Станом на 1885 рік, у колишньому власницькому селі Тишківці Юзефівської волості Чигиринського повіту Київської губернії мешкало 1490 осіб, налічувалось 283 дворових господарства, існували православна церква, школа та 3 постоялих будинки[1].
До 1958 року в Тишківці існувала артіль «Росія», яку разом з Капітанівським колгоспом імені Шевченка було об'єднано в одне господарство «Жовтень».
Тривалий час Тишківка належала до Капітанівської селищної ради.
Населення ред.
| 1808 | 1864 | 1885 | 1897 | 2001 | 2009 |
|---|---|---|---|---|---|
| 1092 | 1964 | 1490 | 2100 | 1041 | 927 |
| ▲ | ▼ | ▲ | ▼ | ▼ |
В 1808 році в Тишківці у 118 дворах проживало 1092 людини.
Станом на 1869 рік, в селі налічувалося 278 дворів.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2100 осіб (1003 чоловічої статі та 1097 — жіночої), з яких 2094 — православної віри[2]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1220 осіб, з яких 519 чоловіків та 701 жінка.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1037 осіб.[4]
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 96,64 % |
| російська | 3,36 % |
Інфраструктура ред.
В селі знаходиться навчально-виховне об'єднання «Тишківська ЗШ І-ІІІ ступенів — ДНЗ», сільський клуб, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека та два магазини. Село газифіковане.
Економіка ред.
Землі Тишківської сільської ради орендуються ПСП «Тишківське», місцевими фермерами та сільськогосподарськими підприємствами з сусідніх сіл.
В селі розташоване ПП «Соціум-Т», що займається лісопереробною діяльністю.[6]
Транспорт ред.
Курсують рейсові автобуси Оситняжка-Кропивницький, Оситняжка- Новомиргород.
Вулиці ред.
У Тишківці налічується 7 вулиць та 4 провулки.[7] У рамках декомунізації в 2016 році деякі вулиці села було перейменовано:[8]
| Назва | Колишня назва |
| Берегова вул. | Червоноармійська вул. |
| Гагаріна вул. | |
| Перемоги вул. | |
| Перемоги пров. | |
| Польова вул. | Крупської вул. |
| Садова вул. | Котовського вул. |
| Садовий пров. | Котовського пров. |
| Пушкіна вул. | |
| Пушкіна пров. | |
| Франка Івана вул. | |
| Червоноармійський пров. |
Фотогалерея ред.
.jpg)
|
.jpg)
|
.jpg)
|
Рельєф села
(внизу — річка Розливна) |
Тишківська ЗОШ
|
Приміщення сільської ради,
клубу та бібліотеки |
Пам'ятники ред.
| Назва | Розташування | Дата встановлення | Фото | Короткі відомості |
| Жертвам Голодомору, пам'ятний знак |
в центрі села, по вул. Перемоги | .jpg)
|
||
| Воїнам, загиблим в роки Другої Світової Війни, меморіал |
в сільському парку | .JPG)
|
На двох мармурових плитах під пам'ятником вказані імена всіх загиблих воїнів-вихідців з села. | |
| Радянських воїнів, братська могила |
в центрі села, біля будинку культури | .JPG)
|
У братській могилі біля пам'ятника поховані радянські солдати, що загинули під час звільнення села у 1944 році; імена і дати загибелі деяких з них вказані на стелах біля пам'ятника. | |
| Радянських воїнів, братська могила |
в центрі села, біля будинку культури | .JPG)
|
У братській могилі біля пам'ятника поховані радянські солдати, що загинули під час звільнення села у 1944 році; імена і дати загибелі деяких з них вказані на стелах біля пам'ятника. | |
| Радянських воїнів, братська могила |
на виїзді з села в бік Капітанівки |
Люди ред.
В Тишківці народилися:
- Дєєва Надія Миколаївна — український політик, економіст.
- Кодак Микола Пилипович (1946—2014) — український вчений-літературознавець, книгознавець, культуролог, критик. Доктор філологічних наук, фахівець з теорії та історії літератури.
- Чорноіваненко Анатолій Кузьмович — заслужений працівник сільського господарства України.
- Чорноіваненко Олександр Анатолійович — голова Кіровоградської обласної ради.
Примітки ред.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-90. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.) .
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Тишківка на B2BToday.com. Архів оригіналу за 10 листопада 2012. Процитовано 23 серпня 2012.
- ↑ Вулиці Тишківки на сайті ЦВК. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 3 червня 2012.
- ↑ Про перейменування вулиць села Тишківки // «Новомиргородщина», № 14 (9357) від 02.04.2016. — С. 8.
Джерела ред.
- Л. Похилевич. Сказания о населенных местностях Киевской губернии или статистические, исторические и церковные заметки обо всех деревнях, селах, местечках и городах, что находятся в пределах губернии. — Біла Церква, 2005. — С. 540—541.
- Історія Новомиргородського району / Автор-упорядник О. В. Мокрицький. — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2004. — 202 с. ISBN 9665831496
- Новомиргородщина — 50 років / Подарункове видання. — Новомиргород, 2009.
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |