Титул престолонаслідника

стаття-список у проєкті Вікімедіа

Титул престолонаслідника (англ. Substantive title) — основний королівський або князівський титул, який надається спадкоємцю престолу. Він був не спадковим, а набувався в індивідуальному порядку.

Цей титул був офіційним, і відрізнявся від ймовірного спадкоємця трону та ґречних титулів, як наприклад кадет або титулів набутих у шлюбі.

Титул престолонаслідника надавався монархом своєму наступнику. Це міг бути не обов'язково його старший син чи донька (і навіть не обов'язково родич).

Історія ред.

Традиція закріпляти за спадкоємцями престолу спеціальний основний титул відома ще з часів Середньовіччя. В Англії це був Герцог Ланкастер, у Франції герцог Орлеанський. У Болгарському царстві - князь Рашки. У Польщі, часів Болеслава ІІІ, старший син і спадкоємець мав титул Князя Краківського.

У Київській Русі, на початкових етапах спадкоємець Київського престолу посідав Новгородське князівство[1]. Пізніше, в часи феодальної роздробленості, престолонаслідник Великого князя Київського мав титул Князя Вишгородського[2].

У монархіях, де шляхетські титули успадковувались лише старшим сином, титули престолонаслідника закріпились як найважливіші титули (після самого монарха) і надавались ним своєму спадкоємцю зазвичай на честь важливої династичної події: хрещення, повноліття або шлюбу. У Франції, Португалії, Іспанії, Сполученому Королівстві ці титули остаточно сформувались після 1800 року.

В той же час була низка монархій, де титули престолонаслідників успадковувались всіма синами або чоловічими нащадками володаря: Австрія, Богемія, Німеччина (крім Пруссії), Угорщина, Польща, Україна, Литва, Російська імперія та деякі титули в Бельгії, Італії, Нідерландах та Скандинавії.

Титули колишніх монархій ред.

Сучасні монархії ред.

Основний королівський (князівський) титул спадкоємця трону в сучасних діючих європейських монархіях:

З європейських монархій в Швеції, Данії, Ліхтенштейні, Люксембурзі та Норвегії спадкоємцям престолу не надають якогось особливого "основного" титулу нащадка трону.

Див. також ред.

Посилання ред.

  1. Крах нашої Імперії. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 6 квітня 2019.
  2. Енциклопедія історії України. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 6 квітня 2019.