Тирлич-свічурник
Тирлич-свічурник[1], тирлич ваточниковий[2], тирлич ваточниковидний[3] (Gentiana asclepiadea) — багаторічна трав'яниста рослина родини тирличевих.
| Тирлич-свічурник | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Тирличецвіті (Gentianales) |
| Родина: | Тирличеві (Gentianaceae) |
| Рід: | Тирлич (Gentiana) |
| Вид: | G. asclepiadea
|
| Біноміальна назва | |
| Gentiana asclepiadea L., 1753
| |
.jpg)
Опис ред.
Стебло прямостояче, просте, 30—60 см заввишки, густо вкрите листям. Листки супротивні, яйцюваті або серцеподібно-ланцетні, цілокраї, 5—8 см завдовжки і 3—5 см завширшки, з 5(7) виразними поздовжніми жилками, на верхівці довгозагострені; нижні листки короткочерешкові, верхні — сидячі. Квітки правильні, двостатеві, одиничні або по 2—3 в пазухах верхніх листків; чашечка дзвоникоподібна, майже в 3 рази коротша за віночок, з вузьколанцетними або лінійними зубцями; віночок дзвоникоподібний, синій з темнішими плямочками, до основи звужений, 35–50 мм завдовжки, з п'ятилопатевим відгином (лопаті трикутно-яйцювато-ланцетні, загострені). Плід — видовжена коробочка. Цвіте у серпні — вересні.
Поширення ред.
Тирлич-свічурник в Україні росте в Карпатах і зрідка на Розточчі — Опіллі на луках, узліссях, у лісах та серед чагарників.
Заготівля і зберігання ред.
Для виготовлення ліків використовують коріння (див. статтю про тирлич жовтий) і траву (див. статтю про тирлич хрещатий) тирличу ваточниковидного. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад ред.
Хімічний склад коріння тирличу ваточниковидного подібний до хімічного складу коріння тирличу жовтого. Трава тирличу ваточниковидного містить ті самі речовини, але в меншій кількості. Фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як для виду тирлич жовтий. В аналогічних випадках використовують і настій сушеної трави тирличу ваточниковидного (1 столову ложку сировини настоюють 2 години в 500 мл окропу і п'ють по півсклянки 4 рази на день до їди). Крім того, настій сушеної трави тирличу ваточниковидного дають усередину при запаленні й піску в нирках і сечовому міхурі, при мізерних і болісних місячних, істерії, кашлі, загальній слабості, запамороченні, туберкульозі, кровохарканні, геморої, золотусі й подагрі та як засіб, що сприяє збільшенню молока у жінок, які годують груддю. У вигляді примочок настій трави застосовують для лікування ран, опіків і гнояків. Для лікування ран і гнояків використовують і настойку (1 частина свіжої трави на 10 частин міцної горілки).
Примітки ред.
- ↑ Gentiana asclepiadea // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- ↑ Російсько-український словник ботанічної термінології і номенклатури. — К.: Вид-во АН УРСР, 1962. — 340 с.
Посилання ред.
- Тирлич ваточниковидний // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 430. — ISBN 5-88500-055-7.