Тинаму бурий

вид птахів
Тинаму бурий


Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Тинамуподібні (Tinamiformes)
Родина: Тинамові (Tinamidae)
Рід: Бурий тинаму (Nothocercus)
Вид: Тинаму бурий
Nothocercus bonapartei
(G.R. Gray, 1867)[2]
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Tinamus bonapartei[3]
Посилання
Вікісховище: Nothocercus bonapartei
Віківиди: Nothocercus bonapartei
ITIS: 553791
МСОП: 22678154
NCBI: 2792239

Тинаму бурий[4] (Nothocercus bonapartei) — вид птахів родини тинамових (Tinamidae).

Етимологія ред.

Вид названо на честь французького натураліста Шарля Люсьєна Бонапарта (1803—1857)[5].

Поширення ред.

Вид поширений в Андах на півночі Перу, в Еквадорі, Колумбії, Венесуели та на висогір'ї Коста-Рики та західної частини Панами. Населяє гірські ліси на висоті понад 1500 м над рівнем моря.

Опис ред.

Птах завдовжки до 38 см і вагою 925 г. Оперення строкате або коричневе, лише на спині та крилах чорне.

Спосіб життя ред.

Трапляється поодинці, або невеликими сімейними групами до п'яти птахів. Харчується переважно плодами, які збирає на землі та в низьких кущах. Він також харчується дрібними безхребетними, квітковими бруньками, молодим листям, насінням та корінням. Гніздо облаштовує на землі серед густої рослинності. Самець висиджує яйця, які можуть бути від декількох самиць. Кладка може складатися з 4-12 яєць. Після вилуплення самець також піклується про пташенят.

Підвиди ред.

  • N. b. frantzii (Lawrence, 1868) — у високогір'ї Коста-Рики та західній Панамі.[6]
  • N. b. bonapartei (Gray, GR, 1867) — на північному заході Венесуели та на півночі Колумбії.[6]
  • N. b. discrepans (Friedmann, 1947) — в центральній Колумбії.[6]
  • N. b. intercedens (Salvadori, 1895) — в західній частині Анд в Колумбії.[6]
  • N. b. plumbeiceps (Lönnberg & Rendahl, 1922) — в Андах на сході Еквадору та на півночі Перу.[6]

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Nothocercus bonapartei: інформація на сайті МСОП (версія 2021.2) (англ.) 15 жовтня 2021
  2. Brands, S. (2008)
  3. American Ornithologists' Union (1998)
  4. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  5. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 231. ISBN 978-1-4081-2501-4. 
  6. а б в г д Clements, J (2007)

Посилання ред.