Тимчій Володимир Іванович

Володимир Іванович Тимчій (псевдо: «Лопатинський», «Євгеній», «Володимир Зборівський», «Сніг», «Окулярний»; 28 жовтня 1911, с. Грабовець, Стрийського району, Львівської області — лютий 1940, с. Устиянів, Нижньоустрицького району, тепер Польща) — діяч ОУН, 12-й крайовий провідник ОУН (06.1939 — 02.1940).

Володимир Іванович Тимчій
Володимир Іванович Тимчій
Володимир Іванович Тимчій
12-й крайовий провідник ОУН
червень 1939 — лютий 1940
Попередник Мирослав Тураш
Наступник Грицак Осип Теодорович
Народився 28 жовтня 1911(1911-10-28)
с. Грабовець, Стрийського району, Львівської області
Помер 1940(1940)
с. Устиянів, Нижньоустрицького району, тепер Польща Польща
Відомий як військовослужбовець
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина — Польща Польща
Національність українець
Alma mater юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Політична партія ОУН
Релігія греко-католик

Життєпис ред.

Володимир Тимчій народився 28 жовтня 1911 року в селі Грабовець Стрийського району. Батько Іван служив у австрійському війську на території Чехії командиром чоти. Мама Марія вела велике господарство і виховувала семеро дітей.

Навчання та політична діяльність ред.

У 1932 закінчив Стрийську гімназію і вступив до Львівського університету, де навчався на факультеті права.

Будучи гімназистом, перебував під впливом організатора націоналістичного руху на Стрийщині Степана Охримовича.[1]

У 1929 член Юнацтва ОУН, з 1932 член ОУН. Протягом 1929—1932 провідник ланки Юнацтва ОУН у Стрийській гімназії, член повітового проводу ОУН Стрийщини протягом 19321934. За активну політичну діяльність польський режим неодноразово кидав Володимира Тимчія до в'язниці (у Стрийській тюрмі перебував у липні 1934 та в травні 1935[1]), зокрема, й до табору у Березі Картузькій.

Крайовий провідник ОУН ред.

З червня 1939 по лютий 1940 крайовий провідник ОУН. На даній посаді Тимчій-Лопатинський зміцнював і розширював організацію, сприяв створенню загонів самооборони, які проявили себе у вересні 1939 при захисті місцевого населення від мародерства і звірств польської армії та поліції.

Крайовий Провідник Володимир Тимчій-Лопатинський був одним із творців революційної ОУН у 1940 році. У кінці лютого Володимир Тимчій разом із Зенею Левицькою, Микитою Опришком та Теодором Оленьчаком повертався в Україну з наміром підняти постання проти більшовицьких загарбників. Після переходу кордону їх помітили чекісти-прикордонники і почали переслідування. В селі Устиянові (повіт Устрики Долішні) відбувся бій і, щоб не опинитися живими в руках НКВС, хоробра четвірка підірвала себе гранатою.[2]


Вшанування пам'яті ред.

Український народ гідно вшанував пам'ять славного Провідника, склавши про його загибель пісню-баладу «Як Лопатинський з-за кордону…». У селі Устиянові герою насипано символічну могилу, а у рідному селі Грабовець планується спорудження пам'ятника.

Примітки ред.

Література ред.

  • Мірчук Петро. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. — ISBN 966-410-001-3.

Посилання ред.

Див. також ред.

Попередник
Мирослав Тураш
  12-й Крайовий провідник ОУН
серпень 1939 — лютий 1940
  Наступник
Посада скасована