Вікіпедія

Тигіль (село)

Тигі́ль (рос. Тигиль) — село в Камчатському краї, центр Тигільського району, за 706 км на північний захід від Петропавловська-Камчатського та 50 км на схід від морського узбережжя. До 1 липня 2007 року перебувало в складі Коряцького автономного округу Камчатської області.

село Тигіль
Тигиль
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Камчатський край
Муніципальний район Тигільський район
Код ЗКАТУ: 30132000001
Код ЗКТМО: 30832405101
Основні дані
Час заснування 1747
Населення 1960 осіб (2009)
Площа 2,79 км²
Густота населення 702,5 осіб/км²
Поштовий індекс 688600
Телефонний код +7 237
Географічні координати: 57°45′41″ пн. ш. 158°40′32″ сх. д. / 57.76138888891677681° пн. ш. 158.67555555558777769° сх. д. / 57.76138888891677681; 158.67555555558777769Координати: 57°45′41″ пн. ш. 158°40′32″ сх. д. / 57.76138888891677681° пн. ш. 158.67555555558777769° сх. д. / 57.76138888891677681; 158.67555555558777769
Водойма річка Тигіль
Влада
Адреса 688600 с. Тигіль вул. Партизанська, 15
Мапа
Тигіль Тигиль (Росія)
Тигіль Тигиль
Тигіль
Тигиль
Тигіль Тигиль (Камчатський край)
Тигіль Тигиль
Тигіль
Тигиль

Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тигіль.

Населення села становить 1960 осіб (2009), з них майже 0,5 тис. — представники корінних народів.

Історія ред.

Село Тигіль засноване 1747 року. У книзі С. П. Крашениннікова в розділі «Про річку Тигіль» розповідається про старий Шипин острог. У 1747 році острог був укріплений, заселений росіянами й став називатись Тигільська фортеця. Вона розташовувалась на правому березі річки Тигіль, мала площу 2,5 км². Тут були казарма, місце збору, комора та церква.

У 1780 році Тигіль отримав статус міста. У 1783—1986 роках був центром Акланського повіту. У 1760-х роках тут побував капітан В. І. Шмалєв, дослідник Камчатки, в 1810 році — мореплавець В. М. Головнін, в 1820-х роках — П. К. Кузміщев, фольклорист та дослідник флори Камчатки. З 1926 року село є центром Тигільського району.

Населення ред.

Чисельність населення
1939[1]1959[2]1970[3]1979[4]1989[5]2002[6]2007
879↗1473↗2351↗3030↗3233↘2132↘1960
2010[7]2012[8]2013[9]2014[10]2015[11]2016[12]2017[13]
↘1691↘1673↘1665↘1664↘1587↘1571↘1518
2018[14]
↘1449
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.

Примітки ред.

  1. ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Численность сельского населения СССР по районам, крупным селам и сельским населённым пунктам - районным центрам. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
  2. ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность сельского населения РСФСР — жителей сельских населённых пунктов — районных центров по полу (рос.)
  3. ↑ Всесоюзная перепись населения 1970 года. Численность сельского населения РСФСР - жителей сельских населенных пунктов - районных центров по полу. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 14 жовтня 2013. (рос.)
  4. ↑ Всесоюзная перепись населения 1979 года. Численность сельского населения РСФСР - жителей сельских населённых пунктов - районных центров. Архів оригіналу за 29 грудня 2013. Процитовано 29 грудня 2013. (рос.)
  5. ↑ Всесоюзная перепись населения 1989 года. Численность сельского населения РСФСР - жителей сельских населённых пунктов - районных центров по полу. Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 20 листопада 2013. (рос.)
  6. ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
  7. ↑ Итоги Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов
  8. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  9. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  10. ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  11. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  12. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  13. ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  14. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.

Фото ред.


  Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тигіль_(село)&oldid=39413316