Відкрити головне меню

Терноцвіт (есп. Spinosfloro) — тернопільський міський клуб есперантистів, неприбуткова громадська структура. Створений у 1979 році інженером Леоном Зімельсом.

Перший рік працював як курс із вивчення міжнародної мови та товариство її прихильників. З 1980 року отримує статус клубу з назвою «Amikeco» («Дружба»). В 1995 році перейменований в «Терноцвіт».

У різний час клуб очолювали[1][2]:

  • 1979-1982 роки - інженер Леон Зімельс;
  • 1982-1984 роки — Ігор Галайчук, на той час студент медуніверситету;
  • 1984-2005 роки — Микола Кривецький перекладач;
  • 2006 рік — Ігор Галайчук, доктор меднаук, професор.

До громадської структури входять майже тридцять осіб що займаються перекладацькою діяльністю, листуванням з представниками та організаціями інших країн, обміном есперантських друкованих видань. Зокрема, Ігор Галайчук разом з Віктором Паюком витлумачили та видали з есперанто українською книгу японського цілителя Масаюкі Сайонджі «Лікувальний масаж Юмейго»; М.Кривецький перекладав мовою есперанто тернопольських поетів, зокрема Богдана Андрушківа та Богдана Мельничука.

У 2007 «Терноцвіт» разом з благодійним фондом ім. В. Єрошенка «Есперо» (Київ) та Українською Есперанто Асоціацією організували науково-практичну конференцію «Есперанто в XXI столітті: стан і перспективи розвитку. До 100-річчя книги Михайла Юрківа «Підручник міжнародного язика есперанто».

ДжерелаРедагувати

  1. М. Кривецький. Есперанто // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
  2. М. Кривецький. Міжнародна мова есперанто. — Т., 2002