Тернопільська чудотворна ікона Божої Матері


Тернопільська чудотворна ікона Божої Матері Одигітрія (плачуча) — християнська святиня України. До Першої світової війни зберігалася в церкві Воздвиження Чесного Хреста в Тернополі, а в часи війни була перенесена до парафіяльної церкви Різдва Христового, де по сьогоднішній день виставляється для всенародного шанування.

Тернопільська чудотворна ікона Божої Матері
Тернопільська чудотворна ікона Матері Божої (1904).jpg
Репродукція Тернопільської чудотворної ікони в книзі Алойзи Фрідріха «Historye cudownych obrazów Najświętszej Maryi Panny w Polsce», 1904
Дата появи: 1730
Місце знаходження: Церква Різдва Христового УАПЦ (м. Тернопіль)
Походження: передав громаді церкви Воздвиження Чесного Хреста в Тернополі Василь Маркевич
Іконографічний тип: Одигітрія

Зміст

ІсторіяРедагувати

 
Церква Різдва Христового, де зберігається Тернопільська чудотворна ікона Божої Матері

У 1730 році під час Великого посту в домі тернопільського шевця Василя Маркевича заплакала ікона Пресвятої Богородиці. Зворушені чудом, Маркевичі звернулися до священика Хресто-Воздвиженскої церкви, який повідомив про це Львівському єпископові та Київському митрополитові Атанасію Шептицькому. Правдивість чуда підтвердила комісія, призначена митрополитом. У спеціальному декреті вказувалося, що сльози на іконі Матері Божої не є природного походження[1]. Декретом від 15 липня 1730 року митрополит Атанасій Шептицький проголосив ікону чудотворною[2] і встановив її святкування двічі на рік: на свято Покладення Ризи Пресвятої Богородиці (15 липня) і на празник Покрови Пресвятої Богородиці (14 жовтня)[3]. Ікону з урочистою процесією перенесли до церкви Воздвиження Чесного Хреста і тут Богородиця продовжувала плакати. Опіку над реліквією взяв цілий шевський цех[1]. Пізніші декрети: єпископа Львівського Льва Шептицького від 1777 року та Львівського єпископа-помічника Григорія Яхимовича від 1844 року підтверджували декрет митрополита Атанасія[3].

У Хресто-Воздвиженскій церкві над ставом ікона зберігалася аж до Першої світової війни, в роки військової розрухи її для безпеки перенесли з тодішньої околиці до центру — в парафіяльну церкву Різдва Христового. Після війни священик цієї церкви отець Володимир Громницький, повернувшись із російського полону, в знак подяки, прикрасив ікону Богородиці срібною ризою. Тернополяни вважають, що в роки Другої світової війни саме Тернопільська чудотворна ікона врятувала від руйнувань старовинну церкву Різдва Христового, в котрій зберігалася, адже у квітні 1944 року після тривалих боїв за Тернопіль усі навколишні будівлі вулиці перетворилися в суцільні руїни[2].

У серпні 2007 року невідомі злочинці пограбували вночі Тернопільську церкву Різдва Христового УАПЦ та викрали золоту і срібну ризи чудотворної ікони Божої Матері Тернопільської[4][5].

ОписРедагувати

Поясний образ Богородиці з малим Ісусом на руках. Ікона від 1920-х років — у срібному окладі (ризах), постаті — короновані[6].

ЧудаРедагувати

За посередництвом ікони діються чудесні зцілення, чому підтвердження — численні дари вдячності: вилиті зі срібла символи оздоровлення душі й тіла (мініатюрні серця, руки, ноги тощо)[6].

ПісняРедагувати

 
Тернопільська чудотворна ікона Божої Матері у церкві Різдва Христового

Про Тернопільську чудотворну ікону Пресвятої Богородиці існує давня пісня староукраїнською мовою, опублікована у Почаївському «Богогласнику» в 1790 році під назвою «Піснь Пресвятій Діві Богородиці Чудотворной в Граді Тернополі»[7].

ПриміткиРедагувати

  1. а б Тернопільська ікона зцілює та охороняє від біди | Наш день. nday.te.ua (uk). Процитовано 2017-03-10. 
  2. а б Тернопільська Ікона Божої Матері. Київська православна богословська академія (uk-ua). Процитовано 2017-03-10. 
  3. а б Alojzy Fridrich. Historye cudownych obrazów Najświętszej Maryi Panny w Polsce. — S. 302.
  4. Тернопільська єпархія УАПЦ: Тернопільська чудотворна ікона Божої Матері. Тернопільська Єпархія УАПЦ (uk). 2015-05-31. Процитовано 2017-03-10. 
  5. Korrespondent.net. У Тернополі пограбували церкву (ru). Процитовано 2017-03-10. 
  6. а б Дем'янова І. Божої Матері Тернопільської чудотворна (плачуча) ікона // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 156. — ISBN 966-528-197-6.
  7. Богогласник: Пісни благоговіиныя ... , 1790. — С. 326 — 328.. www.irbis-nbuv.gov.ua (en). Процитовано 2017-03-10. 

ДжерелаРедагувати