Тарногород

місто Польщі

Тарногород[3] (Терногород, Тарноґруд, пол. Tarnogród) — місто в східній Польщі. Належить до Білгорайського повіту Люблінського воєводства.

Тарногород
Tarnogród

Герб
Герб Тарногороду
Тарногород
Розташування міста Тарногород
Основні дані
50°21′ пн. ш. 22°44′ сх. д. / 50.350° пн. ш. 22.733° сх. д. / 50.350; 22.733Координати: 50°21′ пн. ш. 22°44′ сх. д. / 50.350° пн. ш. 22.733° сх. д. / 50.350; 22.733
Країна Польща Польща
Регіон Люблінське воєводство
Столиця для Q9272880? (former municipality)
Засновано 1567
Магдебурзьке право 1567-1867, 1987
Площа 10,69 км²
Населення 3495 (2011)[1]
· густота 315 (2008[2]) осіб/км²
Висота НРМ 208  м
Телефонний код (48) 84
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів LBL
GeoNames 757029
Поштові індекси 23-420
Міська влада
Веб-сторінка tarnogrod.gminarp.pl
Мапа


CMNS: Тарногород у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Тарногород був центром Тарногородського (Тарногрудського) деканату Перемиської греко-католицької єпархії.

Станіслав Лєдуховський очолив скликану 1715 року в місті Тарногородську конфедерацію.

За пактом Молотова-Ріббентропа до СРСР відходили непольські етнічні землі, тому 29 вересня 1939 року німці передали місто 17-му стрілецькому корпусу. Однак «Договором про дружбу та кордон між СРСР та Німеччиною» Сталін виміняв Литву на Закерзоння, яке до 12 жовтня було передане назад німцям[4].

За спогадами колишніх бійців куреня «Месники», одного вечора в грудні 1946 року місто було зайняте повстанцями сотні «Месники-1», які, попередньо виставивши застави на в'їзних дорогах й ключових точках населеного пункту і перервавши телефонне сполучення з містом, поповнили запаси продовольства й цигарок в місцевій крамниці та ліків, медикаментів і перев'язувальних матеріалів в аптеці, залишили керівникам довідки про конфіскацію на потреби УПА, а потім безперешкодно відступили на Синявщину. Місцевий відділ міліції, який мав зв'язки з польським підпіллям організації «Воля і Незалежність» (ВІН), спротиву не чинив.[5]

Пам'яткиРедагувати

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 1697 353 1201 143
Жінки 1798 338 1096 364
Разом 3495 691 2297 507

ПриміткиРедагувати

  1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
  4. В.Бешанов. Червоний бліцкриг
  5. Партизанськими дорогами з командиром «Залізняком» Архівовано 9 січня 2014 у Wayback Machine. — Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 1997.- 359 с., ISBN 966-538-009-5 Літопис УПА. Торонто 1989 — Львів 1995
  6. Hornung Z. Polejowski Piotr (zm. przed r. 1780) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1982.- Tom XXVII/2. — Zeszyt 113. — S. 292. (пол.)
  7. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 

ПосиланняРедагувати