Територія Російської імперії станом на 1914 рік

Територія Російської імперії станом на 1914 — короткий опис володінь (території) Російської імперії, станом на 1914 рік.

Карта Російської імперії 1914 (Петроград, друкарня Олексія Ільїна)

До 1914 року протяжність території Російської імперії становила з півночі на південь 4383,2 версти (4675,9 км) і зі сходу на захід — 10 060 верст (10 732,3 км). Загальна довжина сухопутних та морських кордонів дорівнювала 64 909,5 верстам (69 245 км), з яких на частку сухопутних кордонів припадало 18 639,5 верст (19) 941,5 км), а на морські кордони — близько 46 270 верст (49) 360,4 км.

Ці дані обчислені за топографічними картами наприкінці 80-х років ХІХ століття генерал-майором Генерального Штабу Іваном Стрельбицьким[1], з деякими наступними уточненнями[2] використовувалися у всіх дореволюційних виданнях Росії. Доповнені матеріалами Центрального Статистичного Комітету (ЦСК) МВС, ці дані дають досить повне уявлення про територію, адміністративний поділ, розміщення міст і населених пунктів Російської імперії.

Територія та розміщення населених пунктів ред.

Територія Росії та інших держав ред.

Територія Росії та інших держав (з їхніми колоніями)[3]
Держава Територія
кв. верст[4]
Держава Територія
кв. верст
Британська імперія 25 437 856 Королівство Італія 699 687
Російська імперія 19 155 588 Королівство Іспанія 630 299
Франція 10 127 399 Австро-Угорщина 550 162
Китайська імперія 9 793 293 Японська імперія 400 202
Північноамериканські штати Америки (США) 8 547 995 Королівство Швеція 393 326
Німецька імперія 2 757 057 Королівство Норвегія 286 170
Османська імперія 2 330 078 Королівство Данія 125 024
Португальське королівство 1 917 578 Греція 45 129
Королівство Нідерланди 1 826 691 Швейцарія 36 413

Адміністративний поділ до 1914 року ред.

За адміністративно-територіальним устроєм Російська імперія до 1914 року включала 78 губерній, 21 областей та 2 самостійних округів. Губернії та області поділялися на 777 повітів та округів, а також у Фінляндії на 51 парафію. Повіти, округи та парафії, у свою чергу, поділялися на стани, відділи та дільниці (всього 2523), а також 274 ленсманства у Фінляндії.

Важливі у військово-політичному плані території (столичні та прикордонні) були об'єднані у намісництва та генерал-губернаторства. Деякі міста були виділені в особливі адміністративні одиниці — градоначальництва.

Намісництво ред.

  1. Кавказьке (Бакінська, Єлисаветпольська, Кутаїська, Тифліська, Чорноморська та Еріванська губернії, Батумська, Дагестанська, Карська, Кубанська та Терська області, Закатальський та Сухумський округи, Бакинське містоначальництво).

Генерал-губернаторства ред.

  1. Московське (м. Москва та Московська губернія)
  2. Варшавське (9 Привіслинських губерній)
  3. Київське, Подільське та Волинське (Київська, Подільська та Волинська губернії)
  4. Іркутське (Іркутська та Єнісейська губернії, Забайкальська та Якутська області)
  5. Приамурське (Амурська, Камчатська, Приморська та Сахалінська області)
  6. Степове (Акмолінська та Семипалатинська області)
  7. Туркестанське (Закаспійська, Самаркандська, Семиріченська, Сир-Дар'їнська та Ферганська області)
  8. Фінляндське (8 Фінляндських губерній)

Військове губернаторство ред.

  1. Кронштадтське

Містоначальництва ред.

  1. Санкт-Петербурзьке
  2. Московське
  3. Севастопольське
  4. Керч-Єнікальське
  5. Одеське
  6. Миколаївське
  7. Ростовське-на-Дону
  8. Бакинське

Інші поділи ред.

Російська імперія також поділялася на відомчі округи, що складалися з різного числа губерній та областей: 13 військових, 14 судових, 15 навчальних, 30 поштово-телеграфних, 9 митних округів та 9 округів Міністерства шляхів сполучення.

Примітки ред.

  1. Стрельбицкий И. А. Исчисление поверхности Российской империи в общем её составе в царствование императора Александра III и смежных с Россией азиатских государств. СПб., 1889.
  2. Юбилейный сборник Центрального Статистического Комитета МВД. СПб., 1913.
  3. Статистический ежегодник России. 1913 г. Издание ЦСК МВД. СПб., 1914.
  4. 1 кв. верста = 1,13804 км²; 1 км² = 0,88 кв.версти

Література ред.

Посилання ред.

Див. також ред.