Відкрити головне меню

«Територія Духу» — Сатирико-фентезійний роман (при виданні твір названо повістю) Ангеліни Яр та Олега Андроса. Є першим в українській літературі художнім описом спротиву забудові зелених зон Києва. Один із перших природоохоронних творів в пострадянській українській літературі.[1]

«Територія Духу»
Angelina Yar presenting "Spirit Territory" book.
Ангеліна Яр на презентації книги 15 грудня 2008 р.
Автор Ангеліна Яр, Олег Андрос
Ілюстрації О. П. Смаль, Н. Є. Жураковська
Дизайн обкладинки С. Є. Піонтковський
Країна Україна
Мова російська
Тема сатира, охорона природи
Жанр фентезійний Роман або повість
Видавництво Спілка вільних журналістів «Природа над усе» (Київ)
Видано 2008
Видано українською 2013
Сторінок 148

Книга перевидавалася чотири рази в Україні (російською — у 2008, 2009, 2010 р.; українською — у 2013 р.).

Меценатка третього і четвертого видань (2010, 2013 рр.) — зоозахисна активістка Наталя Клузо, Франція.

АнотаціяРедагувати

Повість «Територія Духу» була написана у 2008 р. двома київськими журналістами, які стали свідками й учасниками радикальної боротьби громади із варварською забудовою столиці. Повість ґрунтується на реальних подіях, які відбувалися у період після Помаранчевої революції в Києві. Оповідь про захист Пейзажної алеї, схилів Дніпра біля Аскольдової могили, «гарячих точок» на Лісовому масиві, багато інших історій сплітаються в одну сюжетну канву. Врешті на читача чекає неочікувано фантастичний фінал. Присутня у творі і жорстка сатира на сучасників, більшість із яких або списані з натури, або є узагальненими образами тих персоналій, що мають стосунок до охорони природи або забудови міст.[2]

 
Інсталяція - презентація книги "Територія Духу" на фестивалі "Трипільське коло 2011"
„«Повість – це зріз нашого часу, з одного боку, смішного до гротеску, з іншого боку, насиченого подіями, які визначають хід наступних десятиліть. Книга продовжує бути актуальною, з кожним роком ми все чіткіше бачимо, як персоналії, відображені у ній, логічно стають політиками та громадськими діячами або йдуть з громадського простору… При цьому настрій, який спонукав нас написати цю хроніку, живий і досі. Ми хочемо, щоб читачі також відчули його». Олег Андрос

Олег Андрос, коментар сайту «Буквоїд», 2012. [3]


„«За останні роки події громадського життя столиці примусили нас переглянути наше ставлення до прототипів деяких персонажів. З цієї причини книга доповнилася новими розділами, в чомусь стала ще жорсткішою та сатиричнішою. Щодо україномовності четвертого видання: ми, автори, є частиною двомовного культурного простору Києва, спілкуємося обома мовами, і книга початково писалася російською. Задум перекласти книгу рідною мовою існував з самого початку, однак останнім поштовхом до перекладу стало прийняття влітку 2012 р. сумнозвісного законопроекту Ківалова-Колесніченка. Видання нашої книги стане лептою у справі збереження мовного балансу на користь української мови». Ангеліна Яр

Ангеліна Яр, коментар сайту «Буквоїд», 2012. [3]

РецензіїРедагувати

Леонід Кононович: «У творчому доробку Ангеліни Яр є повість „Територія духу“, де змальовується боротьба київських природозахисників за збереження зеленої зони Жукова острова. Трохи наївна і, відверто скажемо, досить-таки нещадна за своїм войовничим пафосом, ця річ (написана у співавторстві з Олегом Андросом) захоплює щирістю і намаганням змінити світ. Звісно, світ міняється, проте зазвичай перемагає в ньому меркантильність і голий розрахунок, а справедливість… що ж, справедливість якщо й перемагає, то хіба що на сторінках цієї повісті. Але звідки ж тоді береться той дух спротиву і бунтарства, що запалює наступні покоління захисників природи?».[4]

Список редакторів різних видань «Території духу»Редагувати

2008 р. — Н. В. Антонюк (літературний редактор, коректор).

2009 р. — Г. В. Путова (літературний консультант, коректор).

2010 р. — в авторській редакції.

2013 р. — Л. Г. Кононович (літературний редактор).

ХудожникиРедагувати

Авторка малюнку на обкладинці: Н. Є. Жураковська.

Автор буквиць та ілюстрацій: О. П. Смаль.

Інші твори на тему охорони міського простору та зелених зон в українській літературіРедагувати

  • Грузин Валерий Михайлович. Гибель Киева. — К.: Амадей, 2008. — 312 с. ISBN 978-966-7689-89-6[5]

ДжерелаРедагувати