Терехов Ігор Олександрович

український політик та державний діяч екс міський голова Харкова

Ігор Олександрович Терехов (нар. 14 січня 1967, Харків, УРСР) — український чиновник і діяч місцевого самоврядування. Міський голова Харкова з 11 листопада 2021 року[1][2]. З 2015 року до 11 листопада 2021 року був депутатом Харківської міської ради, з 2020 року — головою фракції партії «Блок Кернеса — Успішний Харків»[3], з 9 грудня 2020 року до 11 листопада 2021 року — секретарем Харківської міської ради[4][5], виконувачем обов'язків міського голови Харкова з 17 грудня 2020 року після смерті Геннадія Кернеса[6] і до 11 листопада 2021.

Ігор Олександрович Терехов
Ігор Олександрович Терехов
Міський голова Харкова
Нині на посаді
На посаді з виконуючий обов'язки - 17 грудня 2020, міський голова - з 11 листопада 2021
Попередник Геннадій Кернес
Секретар Харківської міської ради
9 грудня 2020 — 11 листопада 2021
Попередник Олександр Новак
Народився 14 січня 1967(1967-01-14) (54 роки)
Харків, УРСР, СРСР
Відомий як чиновник
Країна СРСР і Україна
Політична партія Відродження (2015—2019)
Довіряй ділам (2019)
Блок Кернеса — Успішний Харків (із 2020)
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений економіст України
Почесна грамота Верховної Ради України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

БіографіяРедагувати

Народився 14 січня 1967 року у Харкові у родині військовослужбовця.[7][8]

ОсвітаРедагувати

1990 — закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут за спеціальністю «Промислове та цивільне будівництво». Після цього залишився у вузі на посаді стажиста-дослідника, писав кандидатську дисертацію, але не захистився[9].

2006 — закінчив Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за спеціальністю «Державне управління».

2007 — здобув ступінь кандидата наук із державного управління[10].

Не володіє українською мовою, у грудні 2020 року пообіцяв її вивчити[11].

РоботаРедагувати

З 1994 року працював у ЗАТ «Укркондиціонер». У 1997 році призначений на посаду голови ради акціонерів, голови правління цього товариства, перейменованого на ВАТ «Харківський завод „Кондиціонер“»[3]. Після того, як Терехов став чиновником, підприємство оформили на його матір Вікторію[9]. З 1999 по 2006 рік працював начальником управління з питань підприємництва, начальником управління комунального споживчого ринку[3].

Кар'єра чиновника та політикаРедагувати

З квітня 2006 року — економічний радник відділу по забезпеченню діяльності голови та заступників голови Харківської обласної державної адміністрації.

2006 року Терехов невдало балотувався за списком блоку «Наша Україна» до Верховної Ради[6][9].

29 березня 2007 року був призначений заступником голови Харківської обласної державної адміністрації Арсена Авакова[3].

2007 року в місцевих ЗМІ Терехова називали людиною Авакова[12]. Але у 2010 році після звільнення останнього з посади голови ХОДА Терехов перейшов у стан політичних і бізнесових опонентів Авакова — Михайла Добкіна та Геннадія Кернеса[12].

У квітні 2010 року Терехова призначили на посаду заступника харківського міського голови.

З вересня 2015 року — обіймав посаду першого заступника міського голови[3].

2015 року обраний депутатом Харківської міської ради VII скликання, був членом постійної комісії Харківської міської ради з питань планування, бюджету і фінансів[3].

9 грудня 2020 року був обраний секретарем Харківської міської ради[4]. Після смерті Геннадія Кернеса 17 грудня 2020 року став виконувачем обов'язків міського голови Харкова[6]. Того ж дня Терехов пообіцяв, що протягом встановленого законом строку (15 днів[6][13]) звернеться до Верховної ради щодо призначення позачергових виборів харківського міського голови[14]. 30 грудня секретар міськради сказав, що направить це звернення до ВРУ в останній день передбаченого законодавством терміну, 31 грудня[13]. У профільному комітеті Верховної Ради повідомили, що отримали клопотання Терехова 20 січня 2021 року та згодом повідомлять, коли воно буде розглядатися[15].

У травні 2021 року Терехов пообіцяв, що Харківська міська рада подасть апеляцію на рішення Харківського окружного адміністративного суду, яким було скасовано регіональний статус російської мови в м. Харкові[16]. Але юристи міськради неправильно оформили та невчасно подали документи щодо цього, тому в апеляції було відмовлено[17].

Виступав за повернення проспекту Петра Григоренка назви «проспект маршала Жукова» всупереч закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного режимів»[18][19]. Але харківська міськрада тричі програла суди в цій справі[19]. Також Терехов виступає проти демонтажу бюста Георгію Жукову в Харкові[18].

Міський голова ХарковаРедагувати

Був зареєстрований кандидатом на позачергових виборах мера Харкова 31 жовтня 2021 року[20]. Ввечері 1 листопада голова міської територіальної виборчої комісії Олена Матвієнко оголосила Терехова переможцем мерських виборів[21]. За рекордно низької явки (28,29 %)[22][23] Ігор Терехов за підрахунками виборчкому отримав трохи більше половини (50,66 %) голосів городян, що прийшли на вибори[21]. Наступного дня поліція відкрила кримінальне провадження щодо фальсифікації протоколів на ряді дільниць[24][25] на користь Терехова[25]. На позачерговій сесії міської ради 11 листопада 2021 року склав присягу Харківського міського голови та обійняв цю посаду.[26]

СтаткиРедагувати

У декларації за 2019 рік зазначив 6 млн грн готівкових грошей, спільно з матір'ю задекларував дві квартири в Харкові, орендує автомобіль Mercedes-Benz GL 350[10].

НагородиРедагувати

Сім'яРедагувати

Батько — Олександр, був спортивним лікарем[29].

Мати — Вікторія. На неї було оформлене ВАТ «ХЗ „Кондиціонер“» після того, як Терехов став чиновником[9].

Колишня дружина — Олена Вікторівна Винник (Піженко).

Ігор Терехов розлучений, має трьох дітей. Від першого шлюбу — син Микола 1995 р.н., від другого шлюбу — Матвій (2003 р.н.) і Андрій (2006 р.н.)[10].

ПриміткиРедагувати

  1. Терехов склав присягу Харківського міського голови. Харків Тimes (uk). 2021-11-11. Процитовано 2021-11-13. 
  2. Терехов офіційно став мером Харкова. Українська правда (uk). Процитовано 2021-11-13. 
  3. а б в г д е Терехов Игорь Александрович. Харківська міська рада. 1991-12-09. Процитовано 2020-12-17. 
  4. а б Терехов став секретарем Харківської міськради VIII скликання. mediaport.ua. Процитовано 2020-12-17. 
  5. Терехов мер Харкова – на сесії міськради 11 листопада склав повноваження секретаря міськради » Слово і Діло. slovoidilo.ua. 2021-11-11. Процитовано 2021-11-11. 
  6. а б в г Кернес помер. Хто тепер керуватиме Харковом – роз'яснення ОПОРА. ua-news.liga.net. 2020-12-17. Процитовано 2020-12-17. 
  7. Терехов Ігор Олександрович - біографія | Официальный сайт Харьковского городского совета, городского головы, исполнительного комитета. www.city.kharkov.ua. Процитовано 2021-11-21. 
  8. Ігор Терехов народився 14 січня 1967 року у Харкові у родині військовослужбовця. Його юність припала на турбулентні часи Перебудови та розвалу СРСР. 
  9. а б в г Вийшов із тіні. Що відомо про Ігоря Терехова, який став в.о. мера Харкова після смерті Геннадія Кернеса. nv.ua. Процитовано 2020-12-17. 
  10. а б в Ігор Терехов — новий голова Харкова. Що про нього відомо. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-12-23. 
  11. “Дякуємо, приходьте ще!” Як магазини, ресторани та комунальні служби Харкова перейшли на українську. 2day.kh.ua (ru). Процитовано 2021-10-18. 
  12. а б Хто такий Ігор Терехов, який очолить Харків після Кернеса. unian.ua. Процитовано 2020-12-18. 
  13. а б Стало відомо, коли міська рада Харкова звернеться до ВР щодо призначення нових виборів мера. suspilne.media. 2020-12-30. 
  14. Терехов обіцяє в установлений термін звернутися до Верховної Ради щодо позачергових виборів мера Харкова. depo.ua. Процитовано 2020-12-17. 
  15. Профільний комітет Ради отримав лист Терехова про призначення виборів мера Харкова. suspilne.media. Процитовано 2021-01-20. 
  16. Харьков будет отстаивать русский язык, как региональный — Игорь Терехов. youtube.com (ru). Процитовано 2021-10-06. 
  17. Суд не ухвалив апеляцію на рішення про скасування російської мови у Харкові. 2day.kh.ua. 2021-10-25. 
  18. а б Терехов на повышенных тонах пообещал оставить маршала Жукова на карте Харькова. youtube.com. 2021-06-30. Процитовано 2021-10-06. 
  19. а б Харківський проспект Жукова знову став проспектом Григоренка — рішення суду. Суспільне. 2021-09-28. Процитовано 2021-10-18. 
  20. Їх залишилося 10. Повний список та біографії усіх кандидатів у мери Харкова. nv.ua. 2021-10-29. 
  21. а б У Харкові на виборах мера переміг Ігор Терехов — голова тервиборчкому. 01.11.2021, 23:00
  22. Низька явка на виборах мера Харкова: думки політологів. Суспільне. suspilne.media. 2021-11-01. 
  23. Чому харків'яни проігнорували вибори?. 2day.kh.ua. Процитовано 2021-11-02. 
  24. Поліція відкрила справу після заяви про фальсифікацію протоколів у Харкові. Суспільне. 2021-11-02. 
  25. а б Фальсифікація протоколів у Харкові: представник «Опори» написав заяву до поліції. Суспільне. 2021-11-01. 
  26. Терехов склав присягу Харківського міського голови. Харків Тimes (uk). 2021-11-11. Процитовано 2021-11-11. 
  27. Про відзначення державними нагородами України № 21/2007 від 18.01.2007. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 2020-12-24. 
  28. Указ Президента України №549/2012. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 2020-12-24. 
  29. Ігор Терехов // Україна з Тиграном Мартиросяном – 5 червня 2021. youtube.com (ru). 2021-06-05. Процитовано 2021-10-06.