Відкрити головне меню

Йосип Тереля
Йосип Тереля.jpg
Народився 27 жовтня 1943(1943-10-27)
село Келечин,
Flag of Hungary (1915-1918, 1919-1946).svg Королівство Угорщина
Помер 16 березня 2009(2009-03-16) (65 років)
Канада Канада
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність письменник, релігійний діяч
Відомий завдяки політв'язень, дисидент
Конфесія греко-католик

Йо́сип Тереля (англ. Josyp Terelya; нар. 27 жовтня1943, Келечин, Україна — пом. 16 березня 2009, Канада) — український містик, мученик, сучасний пророк та ясновидець із Західної України, письменник, греко-католицький дисидент, в'язень совісті, політемігрант з СРСР, жив у Торонто.

Зміст

БіографіяРедагувати

Багато років жив і працював в с. Довге, Закарпатської області. 23 роки провів в радянських тюрмах (з них 9 років — в одиночці) за те, що був активістом українського католицького правозахисного руху. За цей час він у повністю містичний спосіб звершив дев'ять успішних втеч з тюрем і колоній посиленого режиму.

Йосип Тереля — це людина, яка боролася за свободу віросповідань, вільне здійснення обрядів, звільнення засуджених за віру, одним з методом його боротьби було створення комітету захисту Української греко-католицької церкви.

Про нього написано бестселер Майкла Брауна «Труба Гавриїла». Папа Римський провів з українським пророком тридцять шість аудієнцій. Іван Павло ІІ розпитував його про майбутнє.

На початку 1980-х років деякі священики та зацікавлена світська молодь вжили зусиль для розповсюдження за кордоном інформації про драматичне становище греко-католиків та їхні дії для утвердження Церкви. У вересні 1982 р. Йосип Тереля організував Комітет захисту Української католицької церкви («Ініціативна Група в справі захисту прав віруючих та Церкви»), що ставив собі за мету домогтися її легалізації. Хоч у відповідь на це режим став заарештовувати її активістів, серед українців Галичини та Закарпаття відданість своїй давній церкві не втрачала сили.

Після арешту Терелі і засудження його до позбавлення волі на один рік у грудні 1982, керівництво перейшло до Василя Кобрина, котрий у свою чергу був засуджений до 3-х років примусових робіт у листопаді 1984. Від початку 1984 Група почала нерегулярно розповсюджувати бюлетень «Хроніка Католицької церкви на Україні», в основному підготовлений Йосипом Терелею.

Однією з причин появи бюлетеню, крім негативної атмосфери довкола руху за легалізацію Української греко-католицької церкви, було почуття кризи, що поглиблювалася в підпільній Церкві. Джерелом цієї кризи було старіння та вимирання священиків, котрі були навчені в «нормальних» умовах (перед нищенням Церкви), та не могли бути заміщені такою ж кількістю добре підготованих молодих священиків. Іншим приводом було те, що протягом майже 40 років прибувало щораз більше «криптокатоликів», котрі відвідували православні храми. Серед них працювала нова генерація ортодоксальних священиків, котрі не виховувалися в греко-католицькій традиції та поступово відштовхувалися від Української греко-католицької церкви і могли не повернутися до неї, доки та була в підпіллі і не отримала визнання режиму.

19—20 серпня 1985 року відбувся суд над Йосипом Терелею, звинуваченим за ст. 62 КК УРСР. Йому інкримінували складання і редагування восьми випусків «Хроніки Української католицької Церкви», написання листа до Ганса Майора — голови комітету німецьких католиків, розповсюдження теологічної літератури, усні релігійні висловлювання тощо. Й. Тереля засуджений на 7 років таборів.

Помер Й. Тереля на вимушеній еміграції в Канаді 16 березня 2009 р., а на початку липня його тіло було перевезено в Україну і, після похоронної відправи в храмі Архистратига Михаїла Нижнього Болотного (Іршавський р-н, Закарпатської області), віддано рідній землі. Організацією перевезення і поховання покійного займались з канадійського боку вірні друзі — владика-емерит Даниляк і пан Юрій Москаль, на батьківщині естафету прийняв отець Петро Кобаль. Він же, з своєю родиною, влаштував поминальний обід, під час якого прозвучало багато українських духовних пісень у чудовому виконанні подружжя Ірини і Андрія — співробітників канадського «Радіо Марія». На могилі Й. Терелі, із спогадами про страдницький шлях у неволі і працю в підпільному «Комітеті захисту УГКЦ» виступив співстраждалець і співпрацівник Йосипа по «Комітету» пан Василь Кобрин з м. Бібрка Львівської області.

За роки незалежності України йому так і не було надано право називатись її громадянином і приїжджав він сюди тільки як гість, чи турист.

Написав книги:

та інші.

Пророцтва Йосипа ТереліРедагувати

«На початку XXI століття буде страшна війна. Мені була показана карта Росії в колі спалахів вогню. Очаги палахали на Кавказі, в Середній Азії, в Прибалтиці та по усьому Далекому Сході, де противником Росії став Китай…»[1]

— Одного разу в тюремному карцері, подібному морозильній камері, де він був кинений, роздягненим донага, до нього явилася Богоматір, і стала пророкувати. Вона сказала про страшну війну, що надходить на початку XХI століття і показала карту Росії в суцільному крузі вогняних спалахів. Предрікла, що противником стане Китай, а майбутній лідер Росії на ім'я Володимир розв'яже війну з Ізраїлем. Але після цих наступаючих катаклізмів, Тереля (як і Марія Есперанца) предрікає духовне відродження та «золотий вік».[2]

ПриміткиРедагувати

  1. http://users.livejournal.com/____silver/8434.html Збірка відомих пророцтв. Осип Тереля
  2. http://users.livejournal.com/____silver/8434.html Там само.

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати