Терезов Євген Матвійович

Євген Матвійович Терезов
Народження	4 жовтня 1917; Суми, Харківська губернія,; УНР
Смерть	13 серпня 1943 (25 років); Полкова Микитівка, Богодухівський район Харківська область, Українська РСР,; СРСР
Країна	УНР, СРСР
Рід військ	артилерія
Освіта	Сумське вище артилерійське командне училище
Роки служби	1938—1943
Звання	Капітан
Командування	дивізіоном
Війни / битви	Німецько-радянська війна

Терезов Євген Матвійович (4 жовтня 1917(19171004), Суми — 13 серпня 1943, с. Полкова Микитівка на Харківщині) — радянський військовий, Герой Радянського Союзу (1943 р.), командир дивізіону 124-го гвардійського артилерійського полку 52-ї гвардійської ордена Леніна стрілецької дивізії 6-ї гвардійської армії Воронезького фронту, гвардії капітан.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Терезов.

Навчання ред.

Народився в родині службовця. Росіянин.

Є. Терезов закінчив 7 класів неповносередньої школи. Потім поступив учнем на Сумський машинобудівний завод імені М. В. Фрунзе, де отримав спеціальність токаря. Працював на заводі. Закінчив чотири курси робітфаку.

У 1938 році вступив до Сумського артилерійського училища імені М. В. Фрунзе, яке закінчив достроково з відзнакою у 1940 році. Член ВКП(б) з 1940 року.

Участь у німецько-радянській війні ред.

З червня 1941 року Є. Терезов командував артпідрозділом у Київському військовому окрузі. Воював на Південно-Західному, Центральному та Воронезькому фронтах, брав участь у Сталінградській та Курській битвах.

Дивізіон 124-го гвардійського артилерійського полку під командуванням гвардії капітана Євгена Терезова в бою біля хутора Яхонтов 5 липня 1943 року двічі відбив атаку 50 танків противника. За час боїв з 5 липня по 9 серпня 1943 року його дивізіон підбив 27 танків, знищив 11 гармат, 5 мінометів та велику кількість живої сили противника.

Офіцер-артилерист Є. Терезов був поранений і помер 13 серпня 1943 року. Похований в селі Полкова Микитівка в Богодухівському районі Харківської області.

Нагороди ред.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 вересня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії капітану Терезова Євгену Матвійовичу посмертно було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Вітчизняної війни 2-го ступеня, медаллю.

Пам'ять ред.

На його честь названа одна з вулиць у центрі міста Суми. Його ім'я носив піонерський загін сумської середньої школи № 3.

Біля входу в цех № 5 Сумського машинобудівного об'єднання імені М. В. Фрунзе, де працював до війни Є. Терезов, встановлено меморіальну таблицю.

Герой Радянського Союзу гвардії капітан Є. Терезов навічно занесений в список особового складу 2-ї батареї Сумського двічі Червонопрапорного вищого артилерійського командного училища імені М. В. Фрунзе.

Його портрет увіковічнений на алеї Слави у місті Суми.

Джерела ред.

Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Т.2. — М., 1988. (рос.)
Гриченко И. Т., Головин Н. М. Подвиг. — Харьков: Прапор, 1983. (рос.)
В путешествие по Сумщине. — Харьков, 1979. (рос.)
Калинин В. В., Макаренко Д. Г. Герои подвигов на Харьковщине. — Харьков, 1970. (рос.)

Посилання ред.

Біографія Євгена Терезова на сайті «Герои страны» [Архівовано 11 листопада 2017 у Wayback Machine.] (рос.)