Голдаєвич Теофан
| Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (серпень 2018) |
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (серпень 2018) |
Теофан Голдаєвич ЧСВВ (у світі Теодор Голдаєвич, 6 лютого 1752, Бискупиці — 1 вересня 1822, Львів) — український чернець-василіянин, педагог.
| о. Теофан Голдаєвич, ЧСВВ Теодор | |
|---|---|
| Протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя Чину святого Василія Великого (1810—1818) | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
6 лютого 1752 с. Бискупиці, Волинське воєводство, нині с. Нехвороща, Володимирський район |
| Смерть |
1 вересня 1822 (70 років) м. Львів |
| Служіння в церкві | |
| Конфесія | УГКЦ |
Життєпис ред.
Народився 6 лютого 1752 року в с. Бискупицях (Волинське воєводство, нині с. Нехвороща, Володимирський район) в родині священика.
5 вересня 1772 року вступив до Чину василіян у Почаївському монастирі.
Протягом багатьох років — професор і віце-ректор Львівської греко-католицької духовної семінарії, також протоігумен Галицької Провінції Василіян. У 1782/1783, 1783/1784 навчальних роках викладав філософію в гімназії (колегіумі) при Бучацькому монастирі. Також був учителем у Дрогобичі і Крехові.
Декрет цісаря від 29 квітня 1802 року ліквідовував 7 монастирів таким чином, що нерухомий маєток мав бути приєднаний до іншого близького монастиря, а будівлі і церкву повинні були продати на прилюдному аукціоні, виручені кошти передати громадському релігійному фонду. О. Голдаєвич від імені чину 26 травня 1817 року подав прохання монарху, щоб той дозволив залишити церкви і монастирі у власності того монастиря, до якого вищезгадані монастирі будуть 52 приєднані. Декретом від 27 березня 1818 року монарх дав згоду, зважаючи на убогість Василіянських монастирів.
З 21 червня 1811 до вересня 1822 року був ігуменом Крехівського монастиря[1].
Помер у Львові, був похований на цвинтарі ченців монастиря святого Онуфрія та парафіян Успенської церкви Львова (тепер — монастирський сад) поблизу церкви святого Онуфрія у Львові.
Примітки ред.
- ↑ Шкраб'юк П.. Крехів: дороги земні і небесні. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Видавництво Отців Василіян «Місіонер», 2002. — С. 387.
Джерела ред.
- Андрохович А. Львівське «Studium Ruthenum» [Архівовано 7 липня 2019 у Wayback Machine.] // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — 1927. — Т. 146. — С. 56, 64—66.
- Лукань Р. ЧСВВ. Причинки до історії Бучацьких шкіл // Записки Чина св. Василія Великого. — Т. IV. — Вип. 3—4. — С. 755—763.
Посилання ред.
- Витяг з «Пом'яника» Чину Св. Василія Великого — вересень [Архівовано 15 вересня 2016 у Wayback Machine.].
- [1] [Архівовано 15 вересня 2016 у Wayback Machine.]