Відкрити головне меню

Теорія існування, відносин і росту (англ. ERG theory) — це альтернативна теорія, суть якої полягає в фокусуванні на трьох рівнях потреб людини, замість п'яти потреб запропонованих Абрахамом Маслоу. Дослідник мотивації Клейтон Алдерфер критикуючи теорію ієрархії Маслоу, запропонував альтернативну теорію існування, відносин і росту (ІВР), в якій з комбінації п'яти потреб Маслоу створено три рівні потреб: існування, відношення і росту.

  • Потреби існування (англ. Existense Needs) включають різні форми матеріальних і фізіологічних бажань, таких як їжа і вода, а також оплата, привілеї, умови роботи.
  • Потреби відносин (англ. Relatedned Needs) стосуються зв'язків індивіда з важливими для нього людьми: сім'єю, друзями, робочими групами, професійними групами.
  • Потреби росту передбачають кмітливість і нововведення разом з бажанням мати продуктивний вплив на оточення.

Суть теорії ІВРРедагувати

Рівні теорії ІВР відрізняються залежно від конкретного ступеня, за якого присутність чи відсутність потреб може бути підтверджена.

Рівень потреби існування є найбільш конкретним, він включає такі аспекти, як рівень зарплати і приємність робочого оточення.

Рівень потреби росту є найменш конкретним, він включає такі аспекти, як рівень кмітливості, ступінь з якого здібності людини ростуть відносно її положення і довготривалості ефективних зусиль у досягненні цілей організації.

Згідно з теорією ІВР люди схильні в першу чергу концентрувати увагу на своїх найбільш конкретних вимогах. Коли потреби існування задоволені, в людей з'являється більше енергії для концентрації уваги на потребах відносин, які пропонують потенційне джерело підтримки, що може допомогти індивіду у задоволенні потреб росту.

Коли потреби відносин достатньо задоволені, з'являється енергія і підтримка, необхідна для задоволення потреб росту.

Теорія ІВР крім фокусування на трьох потребах замість п'яти, як в теорії Маслоу, відрізняється ще наступними моментами:

  • Хоча загальне поняття ієрархії зберігається, теорія Алдерфера стверджує, що людина може бути стурбована більш ніж однією потребою одночасно.
  • Теорія ІВР є більш гнучною у визнанні, що деякі потреби людей можуть складатися в іншому порядку, ніж це передбачено схемою ІВР.
  • Теорія ІВР включає регресивно-розчарувальний принцип, за яким люди постійно розчаровуються у своїх спробах задовольнити потребу вищого рівня і можуть припинити турбуватися про цю потребу. Замість цього вони можуть регресувати, виявляючи велику стурбованість про потреби нижчого рівня, яка більш конкретна і схожа в межах їх можливостей.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Завадський Й. С. Менеджмент: Management. — У 3 т. — Т.1. 3-вид. , доп. — К. : Вид-во Європ. ун-ту.-2001. — 542 с.