Відкрити головне меню

Теорія палеолітичної безперервності (англ. Paleolithic Continuity Theory, італ. La teoria della continuità) (з 2010 року розробниками використовується також назва парадигма палеолітичної безперервності) — гіпотеза, згідно з якою праіндоєвропейська мова сформувалася у пізньому палеоліті, що на кілька тисячоліть раніше, ніж передбачається іншими гіпотезами (мідна доба або неоліт).

Індоєвропейці

Індоєвропейські мови
Албанська  ·  Вірменська
Балтійські  ·  Кельтські
Германські  ·  Грецька
Арійські  ·  Італійські
Слов'янські  

мертві: Анатолійські ·  Палеобалканські (Дакська,
Фригійська, Фракійська) ·  Тохарські

Індоєвропейці
Албанці ·  Вірмени
Балти ·  Кельти ·  Германці
Греки ·  Індоарійці
Іранці ·  Романці ·  Слов'яни

історичні: Хетти ·  Кельти  ·  Германці  ·  Скіфи  · 
Іллірійці · 
Італіки  ·  Фракійці  ·  Тохари 

Протоіндоєвропейці
Мова ·  Суспільство ·  Релігія
 
Прабатьківщина індоєвропейців
Курганна гіпотеза ·  Анатолійська гіпотеза
Арктична гіпотеза · Вірменська гіпотеза · 
Курганна гіпотеза ·  Індійська гіпотеза · 
Теорія палеолітичної безперервності
Гіпотеза Меллорі
Гіпотеза неолітичної креолізації
 
Індоєвропеїстика

Теорія сформувалася у 1990-х роках, коли кілька істориків, археологів і лінгвістів незалежно один від одного запропонували подібні теорії про походження індоєвропейської мови. Надалі, прихильники гіпотези сформували робочу групу з розвитку теорії палеолітичної безперервності. Одними з основних розробників та популяризаторів теорії є італійський лінгвіст Маріо Аліней і бельгійський історик Марсель Отте. Найповніше теорія палеолітичної безперервності викладена в роботі Алінея «Origini delle Lingue d'Europa», опублікованій в двох томах у 1996 і 2000 році.

Основні положенняРедагувати

В рамках гіпотези критикуються домінуючі альтернативи: курганна гіпотеза, висунута Марією Гімбутас, та анатолійська гіпотеза, запропонована Коліном Ренфрю. Обидві конкуруючі гіпотези припускають широкомасштабне переселення індоєвропейців на територію Європи (в першому випадку, через військовий напад в мідну добу, у другому — мирним шляхом через поширення землеробства в добу неоліту). Маріо Аліней не знаходить археологічних чи інших свідчень, що дозволяють зробити висновок про значні міграції до Європи в цей період і тим самим має на увазі неспроможність пропонованих теорій. У відсутності доказів у інших гіпотез Аліней вважає, що вік праіндоєвропейської мови повинен бути збільшений. На його думку, ця мова могла виникнути і розвиватися безпосередньо на території Європи в зв'язку з консервативністю і тривалістю лінгвістичних процесів. Таким чином, передбачається, що корінне населення Європи вже в пізньому палеоліті (відразу після відступу льодовика) було праіндоєвропейське (як мінімум в лінгвістичному сенсі).

ЛітератураРедагувати

  • Mario Alinei Interdisciplinary and linguistic evidence for Palaeolithic continuity of Indo-European, Uralic and Altaic populations in Eurasia, with an excursus on Slavic ethnogenesis (Expanded version of a paper read at the Conference Ancient Settlers in Europe, Kobarid, 29 -30 May 2003) (на англ. мові)

ПосиланняРедагувати