Відкрити головне меню

Теорія оцінювання — це галузь статистики, яка вивчає способи оцінювання значень параметрів на основі емпіричних/виміряних даних, що мають випадкову складову. Ці параметри описують належне фізичне середовище таким чином, що їхні значення впливають на розподіл виміряних даних. Статистична оцінка дозволяє оцінити ці невідомі параметри на основі даних вимірювань.

Наприклад, необхідно оцінити частину сукупності виборців, які голосуватимуть за певного кандидата. Це співвідношення є шуканим параметром; оцінка ґрунтується на невеликій випадковій вибірці людей, що голосують.

Або, наприклад, задача радару полягає в тому, щоб оцінити віддаленість об'єктів (літаків, човнів тощо) шляхом аналізу часу двобічного проходження отриманих віддзеркалень переданих імпульсів. Оскільки відбиті імпульси неминуче включатимуться в електричний шум, їхні виміряні значення матимуть випадковий розподіл, тому цю тривалість проходження потрібно оцінювати.

У теорії статистичного оцінювання зазвичай розглядають два основні підходи:[1]

  • Ймовірнісний підхід ґрунтується на припущенні, що вимірювані дані є випадковими і мають деякий розподіл ймовірностей, що залежить від параметрів, які необхідно знайти
  • Множинний підхід[en] ґрунтується на припущенні, що виміряний вектор даних належить до множини, що залежить від вектора параметрів.

Наприклад, в теорії електросигналів вимірювання, що містять інформацію про шукані параметри, часто пов'язані із зашумленим сигналом. Без наявності випадковості, або шуму, задача була би детермінованою, і оцінювання не було би потрібним.

ПриміткиРедагувати

  1. Walter, E.; Pronzato, L. (1997). Identification of Parametric Models from Experimental Data. London, UK: Springer-Verlag.  (англ.)

ЛітератураРедагувати