Теоретична вибірка
Теоретична вибірка (англ. theoretical sampling), або теоретичний відбір — процес збору даних для теорії, за допомогою якого аналітик одночасно збирає, кодує, аналізує свої дані і вирішує, які дані збирати далі і де їх шукати, щоб розвивати свою теорію в міру її виникнення[1]. Сам процес збирання даних і вибору інтерв'юєрів при теоретичному відборі регулюється не прагненням до досягнення репрезентативності, а виникаючою теорією, як суттєвою і незалежною, так і формальною.
Поняття теоретичної вибірки прийшло в методологію з праць американських соціологів Ансельма Страусса і Барні Глейзера, які створили метод Grounded theory, або обґрунтовану теорію[1]. Пізніше воно доповнювалося і переглядалося з виходами нових версій методології grounded theory, розроблених А. Страуссом і Дж. Корбін[2], А. Брайант и К. Чармаз[3], А. Кларк[4].
Загальна інформація ред.
Ідея теоретичної вибірки є альтернативою ймовірнісної вибірки, що вимагає заздалегідь запропонованого плану збирання даних. На думку теоретиків, прагнення до дотримання такого плану в деяких випадках може перешкодити формуванню достовірної та надійної теорії, так як не враховує появи нових даних, здатних змінити спрямованість дослідження. На відміну від ймовірнісної, теоретична вибірка:
- Регулюється релевантністю (теоретичною доречністю і значимістю) понять, прагненням заповнити даними виділені категорії, а не репрезентативністю.
- При відборі розглядає не тільки людину як представника генеральної сукупності, але увесь випадок, що включає в себе взаємодії і слідства в умовах обраної ситуації.
- Заздалегідь продумується тільки перший збір даних, подальші ж формуються і контролюються виникаючою теорією, яка спрямовує дослідника у виборі певних інтерв'юєрів і джерел інформації. Після аналізу перших випадків дослідник висуває гіпотези і, завдяки продовженню аналізу вже більш осмислено обраних випадків, поступово налагоджувати між ними зв'язок.[5].
Таким чином, теоретичний відбір вдає із себе безперервний процес збору, аналізу і порівняння даних між собою. Можливість усвідомлено залучати і відкидати аналізовані дані дозволяє досліднику максимально повно розкривати і розробляти його теорію за мінімальний час.
Див. також ред.
Література ред.
- Glaser, B., Strauss, A. The Discovery of Grounded Theory: Strategies for Qualitative Research. — Transaction Publishers, 2009. — ISBN 9780202363370.
- Страусс А., Корбин Дж. Основы качественного исследования: обоснованная теория, процедуры и техники. — М. : Эдиториал УРСС, 2001. [Архівовано 15 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Bryant, A., Charmaz, K. The SAGE Handbook of Grounded Theory. — Sage, 2010. — ISBN 9781446203743.
- Charmaz K., Bryant A. Grounded theory // The Sage encyclopedia of qualitative research methods. Ed. by L.M. Given. Vol. 1.. — Thousand oaks, CA: Sage, 2008,. — С. p. 374.
- Charmaz, K. Constructing Grounded Theory: A Practical Guide Through Qualitative Analysis. — SAGE, 2006. — ISBN 9780761973539.
Примітки ред.
- ↑ а б Glaser, B., Strauss, A. The Discovery of Grounded Theory: Strategies for Qualitative Research. — Transaction Publishers, 2009. — ISBN 9780202363370.
- ↑ Strauss, A., Corbin, J. Grounded Theory Methodology: An Overview // Handbook of Qualitative Research. 1st ed. / N. Denzin & Y. Lincoln. — 1994.
- ↑ Bryant, A., Charmaz, K. The SAGE Handbook of Grounded Theory. — Sage, 2010. — ISBN 9781446203743.
- ↑ Clarke, A. Situational Analysis: Grounded Theory After the Postmodern Turn. Thousand Oaks, CA: Sage Publications, 2005.
- ↑ Charmaz K., Bryant A. Grounded theory // The Sage encyclopedia of qualitative research methods. Ed. by L.M. Given. Vol. 1.. — Thousand oaks, CA: Sage, 2008,. — С. p. 374.
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |